Сельський Роман Юліанович — Вікіпедія

Сельський Роман Юліанович
Народження	21 травня 1903(1903-05-21) Сокаль
Смерть	3 лютого 1990(1990-02-03) (86 років)
	Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Країна	Республіка Польща  СРСР
Жанр	живопис
Навчання	Краківська академія мистецтв
Діяльність	художник, графік, art educator
Напрямок	імпресіонізм
Відомі учні	Андріяшко Василь Дмитрович, Литовченко Іван Семенович, Михайлюк Володимир Якович, Боєчко Петро Миколайович, Вонсик Дмитро Федорович, Паук Наталія Петрівна, Медвецький Микола Вікторович, Бокшай Йосип Йосипович, Сухоруков Олександр Олександрович, Кріп Євген Михайлович, Зельдич Ася Давидівна, Винницька Ірина Гнатівна, Катрушенко Іван Гордійович, Маркович Петро Костянтинович, Лобанов Володимир Миколайович, Карась Валерій Юрійович, Андрущенко Микола Дмитрович, Яців Мирон Ількович, Максисько Теофіл Степанович, Марчак Валерій Феофанович, Бабков Сергій Андрійович, Голяк Едуард Адольфович, Кічула Григорій Федорович, Галицький Богдан Іванович, Сопєлкін Олександр Леонідович, Глущук Федір Тимофійович, Безніско Євген Іванович, Козін Петро Дмитрович, Никаноров Віктор Федорович, Широков Володимир Олександрович, Онищенко Сергій Степанович, Ошева Клавдія Миколаївна, Кристопчук Микола Антонович, Звенигородський Віталій Борисович, Ганжа Петро Олександрович і Грицик Петро Григорович
Працівник	Львівська національна академія мистецтв
Батько	Семигинівський Юліан
У шлюбі з	Сельська Марія Іванівна
Нагороди
Сельський Роман Юліанович у Вікісховищі

Се́льський Рома́н Юліанович (21 травня 1903, Сокаль — 3 лютого 1990, Львів) — український художник-імпресіоніст.

Родом із Сокаля (Галичина). Син правника, перекладача Юліана Сельського та його дружини Юлії Штекель (нім. Stöckel).

Через постійні зміни місця праці батька сім'я часто переселялася, урешті-решт зупинилися у Львові. Батько хотів, щоб син став юристом, але під час навчання в гімназії Роман зустрів учителя Леона Довжицького, який першим помітив юний талант і зрозумів, що йому дорога у мистецтво.

Одного разу друзі привели його до відомого на той час уже Олекси Новаківського. Пізніше Сельський приносив йому картини на корекцію, став його учнем.

З 18 років вчиться у рисувальному класі при Львівській мистецько-промисловій школі. 1922 року (19 років) вступає до Краківської академії мистецтв, до майстерні професора Юліана Мегоффера, через два роки — до майстерні професора Юзефа Панькевича.

1925 року їде до Парижа. Там познайомився і потоваришував із Миколою Глущенком. 1926 року одружився з львівською художницею Маргіт Райх. Їде з нею у весільну подорож на Корсику.

Член АНУМ і учасник її виставок; морські («Порт», «Море», «Рибальська гавань») і гірські (серія з Чорногори, 1969—1971) пейзажі; портрети; натюрморти.

Співзасновник і перший голова (1929—1930) мистецького угрупування «Артес».^[1]

На творчості відбилися тогочасні модерні течії європейського мистецтва, особливо сюрреалізм. Окрім того, в творчості Р. Сельського помітні впливи абстракціонізму, особливо це стосується пізньої творчості художника.

Його картини є в колекціях Київського, Львівського і Варшавського музеїв.

З 1947 — викладач Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.

Був двічі одруженим. Перша дружина — Марґіт Райх, друга — Аґнес Бачинська (з 1982 року), дітей не мав.

• Натюрморт із книжкою. 1926 р.
• Натюрмот з каталогом радянської виставки. 1926 р.
• Зима. 1929 р.
• Порт в Гелі. 1930 р.
• На узбережжі Геля. 1932 р.
• Двері. 1932 р.
• Човни в Гелі. 1936 р.
• Натюрморт.1944 р.
• Натюрморт з мандоліною. 1944 р.
• На львівських околицях. Полотно, олія. 1945
• Повалені смереки. 1960 р.
• Дзембронський натюрморт.1965 р.
• Хащі. 1968 р.
• Натюрморт. 1968 р.
• Бурелом. 1968 р.
• На веранді. 1970 р.
• Чорногора. 1972 р.
• Гуцульський інтер'р. 1975 р.
• На пляжі. 1976 р.
• Жовта фіранка. 1976 р.
• Мушлі. 1978 р.
• Кримське вікно. 1981 р.
• Квіти в Дземброні 1983 р.
• Натюрморт зі свічником. 1983 р.
• Карпатський пейзаж. р. невідомий

• Роман Сельський» (упорядники: Тарас Лозинський, Ігор Завалій; макет: Андрій Кісь; редактор: Анна-Марія Волосацька; репродукція: Андрій Кісь), НТ ім. Т. Шевченка, Інститут колекціонерства, 2005, альбом.

• Казимир Сіхульський

• Галайчак Т. Ю. Сельський Роман Юліанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 514. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Роман Сельський. Живопис Графіка. Альбом. Автор-упорядник Г. С. Островський. — К. : Мистецтво, 1988.
• Сельський Роман Юліанович (1903—1990). — С. 20—21.
• Zięba Andrzej Z. Sielski Roman (1903—1990) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, 1996. — Tom XXXVI/4, zeszyt 151. — S. 599—600. (пол.)
• Роман Сельський: Матеріали ювіл. наук. конф., спогади і присвяти, приурочені 100-річчю від дня народж. (Львів, 13 — 14 трав. 2003 р.) / ред.: А. Бокотей. — Л. : ЛНАМ, 2004. — 126 c. — (Імена Акад.).
• Роман Сельський. Глибинне: малярство: альбом / авт.-упоряд. Є. Шимчук. — Київ: Софія-А, 2004. — 140 с. : іл.

• Сельський Роман Юліанович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 97. Роман і Марґіт Сельські
• Гартен Марта, Космолінська Наталка. Роман та Маргіт Сельські: скандальне століття // «Поступ».
• Роман Сельський та його коло. Комплект листівок. Хмельницький обласний художній музей.
• Художник, який творив і пропагував — Локальна історія

Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.