Ружинський район — Вікіпедія

Ружинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Бердичівська округа
УСРР
Київська область
Житомирська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область: Бердичівська округа
УСРР
Київська область
Житомирська область
Код КОАТУУ: 1825200000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 26675 (на 1.01.2018)
Площа: 1002 км²
Густота: 28.8 осіб/км²
Тел. код: +380-4138
Поштові індекси: 13600—13653
Населені пункти та ради
Районний центр: Ружин
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Смт: 1
Селища: 4
Села: 45
Районна влада
Вебсторінка: Ружинська РДА
Ружинська райрада
Адреса: вул. Бірюкова, 2, смт Ружин, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13601
Мапа
Мапа

Ружинський район у Вікісховищі

Ру́жинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Бердичівської округи, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України, у зоні лісостепу, районний центр розташований у смт Ружин. Населення становить 28 022 особи (на 1.08.2013). Площа — 1002 км². Утворено 1923 року.

На території району, площа якого 1000 квадратних кілометрів, із населенням на 1 січня 1990 року 39,6 тисячі мешканців, за територіальним поділом розташовано 50 населених пунктів, у тому числі одне селище міського типу — районний центр — і 49 великих і малих сіл. Найбільшими селами є Білилівка, Чорнорудка, Вчорайше, Бистрик, Ягнятин, Роставиця, Верхівня.

Географія

[ред. | ред. код]

Район межує з Андрушівським, Попільнянським районами Житомирської області, із Сквирським Київської області, Погребищенським, Козятинським районами Вінницької області.

Територія Ружинщини — хвиляста рівнина, порізана густою мережею глибоких ярів і широких балок, долинами рік Роставиці, Березянки, Бистриці та іншими невеличкими річечкам. Всі вони мають відносно спокійну течію. Їх русла перетинаються греблями, які утворюють ставки для розведення і вирощування риби. Загальна площа штучних водойм у районі становить понад 2000 гектарів. Клімат району помірно континентальний.

Ґрунти — опідзолені та малогумусні чорноземи. Серед корисних копалин є поклади граніту, глини, піску, каоліну. Природні умови сприятливі для розвитку землеробства, тваринництва, рибництва.

У районі — значні поклади граніту, цегляно-черепичних глин. Розвинута харчова промисловість. Галузі спеціалізації сільського господарства — рослинництво зерно-бурякового та тваринництво м'ясо-молочного напряму.

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Ботанічні заказники

[ред. | ред. код]

Голубіївський ліс, Карачина Гора.

Лісові заказники

[ред. | ред. код]

Перепища.

Орнітологічні заказники

[ред. | ред. код]

Власенки, Мусієвка.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

[ред. | ред. код]

Верхівнянський парк (загальнодержавного значення).

Історія

[ред. | ред. код]

Район утворений 7 березня 1923 року в складі Бердичівської округи Київської губернії з 14 сільських рад Ружинської та Верхівнянської волостей Бердичівського повіту.

В 1925-32 роках склад району зазнавав суттєвих змін — через тривалий процес реформування мережі районів постійно відбувався обмін адміністративно-територіальними частинами між Ружинським та Білилівським, Погребищенським, Вчорайшенським районами.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Ружинський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 4386 чол. та 10 родин, імена яких на сьогодні встановлено[1].

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Ружинським районом у складі.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ружин Генеральної округи Житомир.

30 грудня 1962 року район було розформовано з приєднанням території до складу Попільнянського району. Відновлений 4 січня 1965 року в попередньому складі[2].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[3].

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на сільську територіальну громаду та селищну і 22 сільські ради, які об'єднують 50 населених пунктів та підпорядковані Ружинській районній раді. Адміністративний центр — смт Ружин[4].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 48 714 осіб, з них українців — 42 441, росіян — 1 356, німців — 42, євреїв — 2 056, поляків — 2 458, інших — 361[5].

Населення району станом на 2015 рік становило 27 497 осіб, з них міського — 4 590 (власне Ружин), сільського — 22 907 осіб[6].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[7]:

Персоналії

[ред. | ред. код]

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ружинського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,04 % (проголосували 16 665 із 23 460 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,12 % (9 852 виборців); Юлія Тимошенко — 20,98 % (3 496 виборців), Олег Ляшко — 8,75 % (1 458 виборців), Анатолій Гриценко — 3,41 % (568 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,88 %.[8]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.700. Процитовано 16 січня 2023.
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). www.archive.zt.gov.ua. с. 31, 532, 533, 540, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 17 жовтня 2020.
  3. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 4 травня 2021.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
  6. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  7. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
Андрушівський район Андрушівський район Попільнянський район
Вінницька область
(Козятинський район)
Київська область
(Сквирський район)
Вінницька область
(Погребищенський район)