Румунська кирилиця — Вікіпедія
Кириличні абетки |
---|
Слов'янські: |
Білоруська |
Болгарська |
Сербська |
Македонська |
Російська |
Українська |
Чорногорська |
Неслов'янські: |
Казахська |
Киргизька |
Монгольська |
Таджицька |
Історичні: |
Старослов'янська абетка |
Румунська кирилиця |
Молдовська абетка |
* Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Старорумунська кирилиця (молдовська кирилиця[1], давньомолдовський шрифт[2], старомолдовська кирилиця, влахо-слов'янська азбука, романокирилиця, молдово-волоська писемність, азбука влахо-молдовських рукописів) використовувалася для запису волоської і молдовської мов у Валахії, Трансильванії, Молдовському князівстві. В об'єднаній Румунії з початку 1860-х років офіційно стали використовувати румунську абетку на латинській основі; в Бессарабії з XIX століття[3] — російську абетку.
Варіанти кириличного алфавіту, що вживалися для молдовської мови в Молдавській АРСР 1924–1932 і 1938–1940 років (між 1932 і 1938 роками офіційно використовували латиницю) і з 1940 по 1989 рік в Молдавській РСР (див. Молдовська абетка), значно відрізняються від традиційної кирилиці і являють собою адаптацію російської абетки для молдовської мови.
Перехід румунської писемності на латиницю був двоступеневим: спочатку (1830–1850-ті роки) застосовували так званий «перехідний алфавіт», що включав як кириличні, так і латинські знаки, і лише через кілька років була введена повноцінна латиниця.
Перевагою кирилиці була її здатність досить чітко передавати фонетичні особливості мови волохів і молдован[4].
Румунська кирилиця була дуже близька до сучасної для неї церковнослов'янської; відмінності у складі абетки (на кінець XVIII і XIX ст.) такі:
- літеру ѕ застосовують тільки як цифровий знак, тобто фактично вона не є буквою;
- не використовують ы, а для передачі цього звуку застосовують великий юс ѫ ;
- початковий склад [ин] ([им] перед [б], [п], [м]) позначають видозміненою юсовою буквою ин ꙟ ;
- для дзвінкого африкату [дж] застосовують спеціально винайдену букву џ .
Деякі літери (ь, ѣ, щ, голосні зі знаком стислості) мають відмінний від московського церковнослов'янського ізводу звуковий зміст, ближчий до болгарської фонетики.
Алфавітний порядок відтворюється за букварем: Букоавнъ пентру ꙟвъцътура прунчилѡр де а се депринде атѫт ла куноащерѣ словелѡр, ла словеніе, ши ла четаніе… Букурещй, 1826. Порядок літер не був строго фіксований і в деяких абетках і букварях міг істотно відрізнятися від наведеного. Деякі видання включають до складу алфавіту букву Ѿ, яку, як і Ы, в письмі ніколи не використовували, але вживали в Пасхалії. Іноді Ѿ могли писати на початку церковних термінів, запозичених із церковнослов'янської: наприклад, ѿпуст.
- Перша поштова марка Молдавського князівства (перший випуск, 1858)
- Поштова марка Молдавського князівства (другий випуск, 1858)
Румунська кирилиця була близька до ранньої абетки церковнослов'янської мови богослужіння.
Літера | Числове значення | Відповідник у румунській латинці | Перехідний алфавіт | Відповідник у молдовській кирилиці | Фонема | Румунська назва[5] | Староцерковнослов'янський відповідник name |
---|---|---|---|---|---|---|---|
А а | 1 | a | A a | а | /a/ | az | азъ (azŭ) |
Б б | b | Б б | б | /b/ | buche | бꙋкꙑ (buky) | |
В в | 2 | v | В в | в | /v/ | vede | вѣдѣ (vĕdĕ) |
Г г | 3 | g, gh | G g | г | /ɡ/ | glagol | глаголи (glagoli) |
Д д | 4 | d | D d | д | /d/ | dobru | добро (dobro) |
Є є, Е е[6] | 5 | e | E e | е | /e/ | est | єстъ (estŭ) |
Ж ж | j | Ж ж | ж | /ʒ/ | juvete | живѣтє (živěte) | |
Ѕ ѕ | 6 | dz | Ḑ ḑ | дз | /d͡z/ | zalu | ꙃѣло (dzělo) |
З з | 7 | z | Z z | з | /z/ | zemle | зємл҄ꙗ (zemlja) |
И и | 8 | i | I i | и | /i/ | ije | ижє (iže) |
Й й[7] | i | Ĭ ĭ | й | /j/, /ʲ/ | |||
І і[8] | 10 | i | I i | и | /i/ | i | и (i) |
К к | 20 | c, ch | К к or K k | к | /k/ | kaku | како (kako) |
Л л | 30 | l | Л л | л | /l/ | liude | людиѥ (ljudije) |
М м | 40 | m | M m | м | /m/ | mislete | мꙑслитє (myslite) |
Н н | 50 | n | N n | н | /n/ | naș | нашь (našĭ) |
Ѻ ѻ, О o[6] | 70 | o | O o | о | /o̯/ | on | онъ (onŭ) |
П п | 80 | p | П п | п | /p/ | pocoi | покои (pokoi) |
Р р | 100 | r | Р р | р | /r/ | râță | рьци (rĭci) |
С с | 200 | s | S s | с | /s/ | slovă | слово (slovo) |
Т т | 300 | t | T t | т | /t/ | tferdu | тврьдо (tvrĭdo) |
ОУ Ѹ ѹ[6] | 400 | u | Ꙋ ꙋ[9] (Ȣ, ȣ, ɣ) | у | /u/ | upsilon | ꙋкъ (ukŭ) |
Ѹ Ȣ, У Ȣ[6] | ucu | ||||||
Ф ф | 500 | f | F f | ф | /f/ | fârta | фрьтъ (frĭtŭ) |
Х х | 600 | h | Х х | х | /h/ | heru | хѣръ (xěrŭ) |
Ѡ ѡ[10] | 800 | o | O o | о | /o/ | omega | отъ (otŭ) |
Щ щ | șt | Щ щ | шт | /ʃt/ | ștea | ща (šta) | |
Ц ц | 900 | ț | Ц ц | ц | /t͡s/ | ți | ци |
Ч ч | 90 | c (перед e, i) | Ч ч | ч | /t͡ʃ/ | cervu | чрьвь (črĭvĭ) |
Ш ш | ș | Ш ш | ш | /ʃ/ | șa | ша (ša) | |
Ъ ъ | ă, ŭ[11] | Ъ ъ | э | /ə/ | ier | ѥръ (jerŭ) | |
Ы ы, Ꙑ ꙑ | â, î | Î î | ы | /ɨ/ | ieri | ѥрꙑ (jery) | |
Ь ь | ă, ŭ, ĭ[11] | Ꙋ̆ ꙋ̆ | ь | — | ѥрь (jerĭ) | ||
Ѣ ѣ | ea | Ea ea | я | /e̯a/ | eati(u) | ѣть (ětĭ) | |
Ю ю | iu | Ĭꙋ ĭꙋ | ю | /ju/ | Io / iu | ю (ju) | |
Ꙗ ꙗ, IA[6] | ia | Ĭa ĭa | иа | /ja/ | ia | ꙗ (ja) | |
Ѥ ѥ, IE[6] | ie | Ĭe ĭe | ие | /je/ | ѥ (je) | ||
Ѧ ѧ | ĭa, ea[11] | Ĭa ĭa, Ea ea | я | /ja/ | ia | ѧсъ (ęsŭ) | |
Ѫ ѫ | î | Î î | ы | /ɨ/ | ius | ѫсъ (ǫsŭ) | |
Ѯ ѯ[12] | 60 | x | Ks ks | кс | /ks/ | csi | ѯи (ksi) |
Ѱ ѱ[12] | 700 | ps | Пs пs | пс | /ps/ | psi | ѱи (psi) |
Ѳ ѳ[12] | 9 | th, ft | T t, Ft ft | т, фт | /t/ and approx. /θ/ or /f/ | thita | фита (fita) |
Ѵ ѵ[12] | 400 | i, u | I i; Ꙋ ꙋ | и, у | /i/, /y/, /v/ | ijița | ижица (ižica) |
Ꙟ ꙟ, ↑ ↑ | în îm | În în Îm îm | ын, ым | /ɨn/, /ɨm/ | în | ||
Џ џ | g (перед e, i) | Џ џ | ӂ | /d͡ʒ/ | gea |
- ↑ Гром О. А. «Молдавский вопрос» в Бессарабии в конце XIX – начале XX века: сравнительный аспект // Россия XXI. 2014. № 4. — С. 58
- ↑ Гром О. Алфавит, язык и идентичность в Бессарабии второй половины XIX – начала XX вв. // Plural: journal of the History and Geography Department, "Ion Creanga" State Pedagogical University, Kishinev. Vol. 2 no. 3, 2014. PP. 5–24. — С. 15
- ↑ Молдавский язык // Велика радянська енциклопедія — Том 28 — 1954 — С. 105
- ↑ Шустек З. Румынские надписи на бумажных деньгах и их орфография [Архівовано 2019-01-16 у Wayback Machine.] // Крыніцазнаўства і спецыяльныя гістарычныя дысцыпліны: навук. зб. Вып. 4 — Мінск: БДУ. 2008 — С. 231
- ↑ Згідно зі статтею Costache Negruzzi, "Cum am învățat românește", вперше надрукованою в Curier de Ambe Sexe, I, nr. 22, p.337–343
- ↑ а б в г д е Великі літери проти малих: Є/Е, Ѻ/О, Ѹ/Ꙋ, Ꙗ/Ѧ.
- ↑ Й не зовсім окрема літера; літери І, Ю, Ꙋ and Ѡ також уживалися з бревісом.
- ↑ У словах грецького походження (чи запозичених через грецьку), літери И and І позначають ету та йоту, відповідно. У словах румунського й слов'янського походження, згідно російських правил до 1918, тобто, І пред голосними, И у решті випадків.
- ↑ Книга написана із застосуванням багатьох форм літери Ук
- ↑ Як Ѡ, так і О присутні не лише в запозичених, а й в румунських словах (подібно до цековнослов'янської та староукраїнської).
- ↑ а б в Літери ĭ та ŭ позначають короткі, ледь чутні i or u.
- ↑ а б в г Лтери Ѯ, Ѱ, Ѳ та Ѵ вживаються в грецьких запозиченнях (особливо іменах і топонімах).
- Колекція румунських стародруків в електронній бібліотеці «Dacoromanica»
- Transsylvanica — колекція трансільванських книг і манускриптів, в т. ч. румунською мовою.
- Гинкулов Я. Д. Нарис правил валах-молдавської граматики. - СПб., 1840.
- Староруминська писемність
- Грігоріе Оу҆рекі. Домній Ц'рѫй Мѡлдовій ши віѧца лѡр // Chronique de Moldavie depuis le milieu du XIVe siècle jusqu'à l'an 1594 / par Grégoire Urechi; texte roumain avec traduction française, notes historiques, tableaux généalogiques, glossaire et table par Émile Picot . Paris, 1878-86. (Паралельний текст румунською та французькою).