Русанов Владислав Адольфович — Вікіпедія

Русанов Владислав Адольфович
Владислав Русанов, 2015
Народився12 червня 1966(1966-06-12) (58 років)
Україна, Донецьк
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьпрозаїк
Alma materДВНЗ ДонНТУ
ЗакладДВНЗ ДонНТУ
Мова творівросійська
Роки активності2002—
Жанрфентезі
Magnum opus«Гарячі вітри півночі» (рос. «Горячие ветры севера»)
ЧленствоWriters' Union of the Donetsk People's Republicd[1], Народна рада Донецької народної республіки (2023), ДВНЗ ДонНТУ і Громадська палата «Донецької народної республіки»d[2]
Нагороди
CMNS: Русанов Владислав Адольфович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Русанов.

Владисла́в Адо́льфович Руса́нов (12 червня 1966, Донецьк) — український колабораціоніст із Росією, проросійський громадський діяч, перший заступник т. зв. голови правління т. зв. «Спілки письменників ДНР»[3], гірничий інженер, доцент кафедри технології і техніки геологорозвідувальних робіт гірничо-геологічного факультету ДонНТУ; письменник, автор російськомовних романів та оповідань у жанрі фентезі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1966 року в Донецьку. Закінчив Донецький політехнічний інститут.

Два роки працював у «Галузевій науково-дослідницький лабораторії морського буріння». Після цього перейшов на кафедру Донецького політехнічного інституту «Технологія та техніка геологорозвідувальних робіт». Захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата технічних наук на тему «Обґрунтування раціональних технологічних режимів ударно-вібраційного буріння підводних свердловин». 2003 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України Русанову надано вчене звання доцента.

Погляди

[ред. | ред. код]

Владислав Русанов є великим прихильником «ДНР». Активно пропагує це угруповання в соцмережах. Також організовує масові заходи на його підтримку.

Письменницька діяльність

[ред. | ред. код]

Почав писати фентезі наприкінці 90-х років. Перша публікація — оповідання «Грифоняче яйце» (рос. «Яйцо грифона») у російському журналі «Искатель»№ 11 за 2002 рік. У 2004 році вийшов перший роман «Світанковий шквал» (рос. Рассветный шквал).

Санкції

[ред. | ред. код]

Владислав Русанов, як член «законодавчого органу Донецької Народної ради» - незаконної сепаратистської «Донецької Народної Республіки», брав участь у діяз, які дестабілізують Україну, доданий до санкційного списку багатьох країн світу.[4]

Після вторгнення Росії в Україну, 8 квітня 2022 року, за "дії і політику, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, і ще більше дестабілізують Україну" внесено до списку санкцій країн Євросоюзу.

Пізніше, за аналогічними підставами, потрапив під санкції Швейцарії, Великої Британії, Канади, України та Японії.[4]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Гарячі вітри півночі

[ред. | ред. код]
Рік Назва
2004 Світанковий шквал (рос. Рассветный шквал)
2005 Полуденна буря (рос. Полуденная буря)
2005 Ураган заходу((рос. Закатный ураган))

Клинки порубіжжя

[ред. | ред. код]
Рік Назва
2006 Окаянний вантаж (рос. Окаянный груз)
2006 Помсти не буде (рос. Мести не будет)

Переможець драконів

[ред. | ред. код]
Рік Назва
2006 Пасинок долі (рос. Пасынок судьбы)
2007 Заручник удачі (рос. Заложник удачи)

Бронзовий грифон

[ред. | ред. код]
Рік Назва
2007 Бронзовий грифон (рос. Бронзовый грифон)
2008 Срібний ведмідь (рос. Серебряный медведь)
2008 Золотий вепр (рос. Золотой вепрь)
2008 Сталевий дрізд (рос. Стальной дрозд)

Ворлок

[ред. | ред. код]
Рік Назва
2008 Ворлок з Гардарики (рос. Ворлок из Гардарики)
2009 Обряд ворлока (рос. Обряд ворлока)

Книги 2010 року

[ред. | ред. код]
  • 2010 — Энгус Дональд «Робин Гуд. Разбойник» перевод В.Русанова (С.Петербург, Издательство «Домино-М», «ЭКСМО»)
  • 2010 — Гонец московский (С.-Петербург, Издательство «Астрель-СПб»)
  • 2010 — Рассветный шквал (Луганск, Издательство «Шико», переизд.)
  • 2010 — Полуденная буря (Луганск, Издательство «Шико», переизд.)
  • 2010 — Закатный ураган (Луганск, Издательство «Шико», переизд.)
  • 2010 — Кит Р. А. Де Кандидо «Кольцо ненависти» перевод В.Русанова (С.Петербург, Издательство «Домино-М», «ЭКСМО»)
  • 2010 — Грегори Киз «Адский город» перевод В.Русанова (С.Петербург, Издательство «Домино-М», «ЭКСМО»)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://sp-dnr.org/union.php
  2. ↑ https://vk.com/wall98524517_43766
  3. ↑ СП ДНР [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ а б РУСАНОВ Владислав Адольфович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Русанов Владислав Адольфович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Русанов_Владислав_Адольфович&oldid=43656651