Сабу (режисер) — Вікіпедія

Сабу
яп. サブ
Сабу (Берлінале, 2017)
Ім'я при народженніХіроюки Танака
Дата народження18 листопада 1964(1964-11-18) (60 років)
Місце народженняВакаяма, Японія
Громадянство Японія
Професіякінорежисер, сценарист, актор
Роки активності1988—наш час
Напрямкіберпанк, арт-хаус
IMDbID 0848992
Сабу у Вікісховищі

Сабу (яп. サブ, справжнє ім'я — Хіроюкі Танака, яп. 田中博行, Танака Хіроюкі; 18 листопада 1964, префектура Вакаяма, Японія) — японський кінорежисер, сценарист та актор. Лауреат та номінант численних міжнародних та національних фестивальних кінонагород .

Біографія

[ред. | ред. код]

Хіроюкі Танака народився 18 листопада 1964 року в префектурі Вакаяма в Японії. Навчався в школі моди міста Осака, перш ніж поїхати в Токіо, щоб стати професійним музикантом[1].

Сабу не має професійної кіноосвіти. Перш ніж виступити режисером, знімався з 1986 року як актор. Уперше зіграв головну роль у фільмі «Світовий кімнатний жах» (яп. ワールド・アパートメント・ホラ) режисера Кацухіро Отомо в 1991 році. Зіграв другорядну роль в культовому фільмі режисера Кійосі Куросави «Пульс» (2001)[en] і ролі другого плану в декількох фільмах Такасі Міїке («Таємний світ Сіндзюку»[en], «Вбивця Іті»). Як актор використовує ім'я, отримане при народженні, — Хіроюкі Танака, грає холоднокровних бандитів. Використовує творчий псевдонім «Сабу» як режисер і сценарист з 1996 року[2].

У ранніх фільмах режисера звичайні люди несподівано опиняються в абсурдних ситуаціях і намагаються тікати звідти у звичний для себе світ. Кінокритики відмічають унікальне візуальне рішення та оригінальний гумор фільмів режисера[3]. Вони часто порівнюють Сабу з іншими режисерами «покоління Кітано», такими, як Кійосі Куросава[3][4].

Герой фільму «Поштарський блюз» (1997) — звичайний листоноша, який зустрів старого друга, який став наркодилером. Він підкидає в сумку листоноші пакет з наркотиками та відрізаний палець. Героя підозрюють у вбивстві, а сам він опиняється в небезпеці. У фільмі «Нещасна мавпа» (1998) двоє злочинців вирішують пограбувати банк. Грабіж іде не за планом, але гроші опиняються в руках героя фільму — одного із злочинців. Втікаючи від поліції, він випадково завдає смертельного удару ножем молодій дівчині. Ця лінія перетинається з іншої — троє якудза помилково убили лідера протиборчої банди. У фільмі «Водіння» (2002) до молодої людини підсаджуються троє бандитів у масках і наказують наздогнати ще одного члена банди, який втікав, викравши вкрадені гроші[3][4].

Корабель, на облавку якого відбувалися події повісті та фільму «Краболов» у реальності

Найвідомішим з ранніх фільмів режисера є «Понеділок» (2000). У цьому фільмі герой, прокинувшись в готелі, не може зрозуміти, де він знаходиться і що з ним сталося. Поступово в його свідомості спливають події: вечірка серед гангстерів, убивство. Цілу главу цьому фільму присвятив американо-японський кінознавець Дайсуке Міяо[en], професор Орегону університету, у своїй книзі «The Oxford Handbook of Japanese Cinema»[5]. Фільм став володарем призу ФІПРЕССІ на Берлінському кінофестивалі в 2000 році[6].

Початок різкої зміни стилю режисера кінокритики відмічали у фільмі «Дзвін благословення» (2002). Головний герой — простий трудар, що опинився в життєвій безвиході після закриття фабрики, на якій він працював. Фільм вирізняється відсутністю динамізму і чорного гумору, характерних для колишніх робіт Сабу, критики відмічали його подібність з повільним і ліричним японським артхаусом[7]. Фільм отримав приз Берлінського кінофестивалю в 2003 році[8].

У 2005 році Сабу зняв фільм «Смертельна втеча», що оповідає про підлітка, який живе в японській глушині. Якудза намагаються викупити землю, щоб створити тут «елітний район». Герой зближується з місцевим католицьким священиком, про якого говорять, що він убивця, і дівчинкою, батьки якої наклали на себе руки. У фільмі створена похмура й реалістична атмосфера. У цьому ж році поставив фільм «Невдале пограбування», — два грабіжники напередодні Різдва, переодягнувшись в Санта-Клаусів, пограбували банк, але евакуатор забрав їх автомобіль, що змусило їх заховати здобич у камері схову. Це призводить до непередбачуваних наслідків. У фільмі знімалися музиканти з ідол-групи V6[9].

Після майже п'ятирічної перерви режисер зняв у 2009 році політичний фільм «Краболов» за однойменною повістю[fr] Такідзі Кобаясі, написаною в 1929 році, в основі якої — реальні події (існує також фільм 1953 року, знятий в стилі соціального реалізму[10]), книга була перевидана в 2008 році накладом в 500 тисяч екземплярів. Фільм розповідає про боротьбу японських рибалок за свої права. Автор книги перебував в лавах Комуністичної партії Японії, був заарештований та помер під тортурами. У інтерв'ю про фільм Сабу сказав, що не читає мангу і романи, але назвав музику основним джерелом натхнення:

«Коли я пишу сценарій, то завжди під час прослуховування музики. А коли я використовую її у фільмі, то музика грає на радіо в автомобілі, або це звук потягу, шум міста, а не фонова музика».

— America’s First Major Retrospective of Japan’s Explosive Film Auteur Features 6 Films with 1 International Premiere[4]

Фільм отримав позитивні рецензії кінокритиків[4].

У 2010 році Сабу поставив фільм «Покинутий кролик». У основі фільму — дзьосей-манґа Юмі Уніти, що виходила в жіночому журналі Feel Young з жовтня 2005 по квітень 2011 року. Герой фільму після довгої перерви приходить у свій дім на похорони діда. Він зустрічає в саду дівчинку, яка є позашлюбною донькою померлого, хто її мати — невідомо. Ніхто з родичів не хоче взяти до себе дівчинку, це вирішує зробити Дайкіті. Кінокритики порівнювали фільм з «Малюком» Чарлі Чапліна[11].

У 2013 році Сабу зняв апокаліптичний фільм жахів «Міс Зомбі». У суспільстві, враженому загадковим вірусом, з'являється нове коло жителів — зомбі, але й вони розділяються на класи залежно від ступеня агресивності. Підприємці намагаються залучити до праці в домашньому господарстві найнешкідливішу частину зараженого населення. Фільм став переможцем фестивалю Фанташпорту в номінації «Найкращий фільм», став володарем Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Жерармері та отримав приз журі на Dhaka International Film Festival[en] в 2014 році[12].

Фільм режисера 2015 року — «Подорож Тясуке», — був представлений в конкурсній програмі Берлінського міжнародного фестивалю та був відзначений кількома нагородами фестивалю «Фанташпорту». Головний герой фільму — ангел, який приходить у земний світ, щоб врятувати від загибелі дівчину, в яку він закохується[13].

У 2017 році вийшла кримінальна драма Сабу «Містер Лонг», яка брала участь в конкурсній програмі 67-го Берлінського міжнародного кінофестивалі 2017 року.[14]

На Чиказькому міжнародному фестивалі 2000 року була показана ретроспектива фільмів Сабу. Ретроспектива режисера, яка була організована Товариством Японії, була також проведена у США в 2011 році[15].

Особливості творчості

[ред. | ред. код]

Доля завжди є одним з головних героїв фільмів режисера. Часто персонажі здаються лише маріонетками в її руках. Для фільму Сабу зазвичай характерні: серйозність поставленої проблеми, чорний гумор. Сміх часто викликає не діалог, а сама ситуація. Сюжетні лінії побудовані ретельно та детально продумані, але часто завершуються абсурдним фіналом. Дія зазвичай відбувається лінійно, але завжди містить відсилання до минулого. Сюжет часто (особливо в ранніх фільмах) пов'язаний з кримінальним світом. Героями ранніх фільмів режисера є якудза (при цьому самі фільми засновані на развінчанні образу сильної особистості подібного героя, який показаний як розчарована і втомлена людина[16], зняті в жанрі чорної комедії). Останні фільми стилістично різноманітніші, серед них мелодрама, фільм жахів і ліричний фентезі. Також Сабу написав сценарій і зняв короткий науково-фантастичний фільм «A1012K» (2002)[2].

Головні ролі в перших п'яти його фільмах зіграв актор Сін'їті Цуцумі[en], який раніше був відомий головним чином як театральний актор. Коли кінокритик попросив Цуцумі описати Сабу одним словом, то він відповів: «Геній!». У більшості фільмів режисера є присутньою роль для японських акторів Рена Осугі[en] і Сусуму Терадзіми[en] (постійних акторів Такесі Кітано)[16].

Сабу зізнається, що значний вплив на його стиль зробив фільм «Біжи, Лоло, біжи» (режисер — Том Тиквер, 1998). Фільм «Поштарський блюз» містить явні посилання на класику японського кіно, — такі фільми як «Кайдан» (Масакі Кобаясі, 1964), «Народжений вбивати» (Сейдзюн Судзукі, 1967) і навіть «Чунгкінзький експрес» (Вонг Карвай, 1994). У фільмі «Краболов» кінокритики виявили цитати з «Нових часів» Чарлі Чапліна і «Метрополіса» Фріца Ланга, «Броненосця «Потьомніна»» Сергія Ейзенштейна[10].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Актор
1996 Нон-стоп[en] яп. 弾丸ランナー Так Так Так
1997 Поштарський блюз[en] яп. ポストマンブルース Так Так Так
1998 Нещасна мавпа яп. アンラッキー・モンキー Так Так
2000 Понеділок[en][17] яп. Monday Так Так
2002 Водіння[ja] яп. Drive Так Так Так
Дзвін благословення яп. 幸福の鐘 Так Так
к/м A1012K яп. A1012K Так
2003 Герой-невдаха[en] яп. ハードラックヒーロー Так Так
2005 Смертельна втеча[ja] яп. 疾走 Так Так
2005 Невдале пограбування[ja] яп. ホールドアップダウン Так Так
2009 Краболов[10] яп. 蟹工船 Так Так
2010 т/с Невдаха яп. トラブルマン Так Так
Покинуте кроленя яп. うさぎドロップ Так Так
2013 Міс Зомбі[en] яп. Miss Zombie Так Так
2015 Подорож Тясуке[en] яп. 天の茶助 Так Так
2017 Містер Лонг англ. Mr. Long Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Сабу[18]
Рік Категорія Фільм Результат
Йокогамський кінофестиваль
1992 Приз найкращому новому акторові Wârudo apâtomento horâ Перемога
1997 Приз найкращому новому режисерові Нон-стоп Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1997 Найкращий Нон-стоп Номінація
2002 Найкращий Дзвін благословення Номінація
Бангкокський кінофестиваль
1998 Приз глядачів за найкращий азійський художній фільм Поштарський блюз Перемога
Кінофестиваль поліцейського кіно у Коньяку
1999 Приз «Нова кров» Поштарський блюз Перемога
Кінофестиваль «Фанташпорту»
1999 Найкращий фільм Нон-стоп Номінація
2014 Найкращий фільм Міс Зомбі Номінація
Гран-прі Orient Express Номінація
Спеціальний приз журі Orient Express Перемога
2016 Найкращий фільм Подорож Тясуке Номінація
Гран-прі Orient Express Номінація
Найкращий сценарій Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2000 Приз «Дон Кіхот» Понеділок Перемога
Приз ФІПРЕССІ Перемога
2003 Нагорода Netpac Дзвін благословенн Перемога
2015 Золотий ведмідь Подорож Тясук Номінація
2017 Містер Лонг Номінація
Кінофестиваль «Фантазія»
2003 Приз журі за найкращий азійський фільм Водіння Перемога
Міжнародний кінофестиваль Cinemanila
2003 Гран-прі журі Дзвін благословення Перемога
Кінофестиваль в Жерармері
1900 Гран-прі за найкращий фільм Міс зомбі Перемога
Даккський міжнародний кінофестиваль
2014 Приз журі Міс зомбі Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sōichirō, Matsutani. PiC Interview VOL. 001 ＳＡＢＵ // PiC Internet Magazine : сЗбірка. — 2011. — . — June.
  2. ↑ а б Хіроюкі Танака на сайті IMDb (англ.)
  3. ↑ а б в YomiTime.
  4. ↑ а б в г Japan.
  5. ↑ Cazdyn, 2014.
  6. ↑ Monday на сайті IMDb (англ.)
  7. ↑ Sharp, Jasper (2002). The Blessing Bell (англ.). Midnight Eye. Процитовано 10 листопада 2016.
  8. ↑ Blessing Bell на сайті IMDb (англ.)
  9. ↑ Hiroyuki Tanaka, aka Sabu (англ.). Berliner-kuenstlerprogramm des daad. 2002. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
  10. ↑ а б в Kapur, 2011.
  11. ↑ Schilling, Mark. Usagi Doroppu (Bunny Drop). Bunny-based drama is a warm but overly fluffy tail (англ.). The Japan Times. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 10 листопада 2016.
  12. ↑ Miss Zombie на сайті IMDb (англ.)
  13. ↑ Chasuke's Journey на сайті IMDb (англ.)
  14. ↑ Press Releases Competition 67th Berlinale - Competition and Berlinale Special - Danny Boyle, Hong Sangsoo, Thomas Arslan, Volker Schlöndorff, Sabu, Álex de la Iglesia and Josef Hader’s Directorial Debut in the Competition Programme. Berlinale. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  15. ↑ Hale, Mike (25 січня 2011). Fanfare and Ridicule for Japan's Common Man (англ.). NYTimes. Процитовано 10 листопада 2016.
  16. ↑ а б Klinger.
  17. ↑ Cazdyn, 2014, с. 15—27.
  18. ↑ Нагороди та номінації Сабу на сайті IMDb (англ.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сабу (режисер)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сабу_(режисер)&oldid=40869223