Садовник Василь Петрович — Вікіпедія

Василь Садовник
Василь Петрович Садовник
Народився20 грудня 1934(1934-12-20)
Гордівці, Хотинський район, Чернівецька область, Україна
Помер21 листопада 2005(2005-11-21) (70 років)
Тернопіль, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульптор
Alma materЧернівецьке вище професійне художнє училище № 5 і Львівська національна академія мистецтв
ЧленствоНаціональна спілка художників України

Василь Петрович Садовник (20 грудня 1934, с. Гордівці, нині Україна — 21 листопада 2005, м. Тернопіль, Україна) — український скульптор. Член Національної спілки художників України (1982).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Чернівецьке художньо-ремісниче училище (1954), Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (1968). Від 1968 — у Тернополі, працював у художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.

Творчість

[ред. | ред. код]

Творив у галузі станкової і монументальної скульптури, в портретному жанрі. Учасник виставок у містах Тернопіль, Львів, Київ, Москва (нині РФ).

Основні роботи:

  • скульптурні портрети А. Бобровського (1980), А. Кживонь (1979), В. Гнатюка (1987);
  • пам'ятники — Б. Лепкому (1992, с. Крогулець Чортківського району), Борцям за волю України (1996) та Володимирові Великому (2001, обидва — м. Ланівці), о. М. Михалевичу (освячений 2001, с. Чернелів-Руський Тернопільського району), чорнобильцям (м. Тернопіль, парк Національного відродження);
  • скульптурна композиція «Материнський поклик» (співавтор із К. Сікорським; м. Тернопіль, парк Слави).

Джерела

[ред. | ред. код]

  • Дуда, І. Василь Садовник // Тернопіль. — 1994. — № 2/3 : Художники Тернопільщини. — С. 80.
  • Мар'янівський, М. Золоте правило Василя Садовника // Вісті з України. — 1997. — 14 серп. — С. 6. — (Покликання).
  • Мар'янівський, М. Тернопільський скульптор — автор високомистецьких творів // Соломія. — 1997. — № 3 (жовт. — листоп.). — С. 6.
  • Паламар, А. Оживити камінь // Вільне життя. — 1982. — 17 верес.
  • Тесля, Т. В гостях у скульптора Василя Садовника // Соломія. — 1997. — № 3 (жовт. — листоп.). — С. 6.