Саксагань (Саксаганська сільська громада) — Вікіпедія

село Саксагань
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Тер. громада Саксаганська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12040230010024032
Облікова картка Саксагань 
Основні дані
Засноване до 1776 р.
Населення 2 603
Поштовий індекс 52173
Телефонний код +380 5651
Географічні дані
Географічні координати 48°20′48″ пн. ш. 33°50′26″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми річки: Саксагань, Лозуватка, Балка Осиковата.
Найближча залізнична станція Саксагань
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 14, с. Саксагань, Кам'янський р-н, Дніпропетровська обл., 52173
Сільський голова Бабець Олег Іванович
Карта
Саксагань. Карта розташування: Україна
Саксагань
Саксагань
Саксагань. Карта розташування: Дніпропетровська область
Саксагань
Саксагань
Мапа
Мапа

CMNS: Саксагань у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Саксага́нь — село в Україні, в Саксаганській сільській територіальній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Населення — 2 603 мешканці.

Адміністративний центр Саксаганської сільської територіальної громади. В минулому — центр Саксаганського повіту та Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Саксагань знаходиться на правому березі річки Саксагань у місці впадання в неї річок Лозуватки та Балки Осиковатої. Вище за течією на протилежному березі річки Лозуватки розташоване село Іванівка, нижче за течією примикає село Чумаки, на протилежному березі — село Саївка. Біля села починається Макортівське водосховище. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Грушуватка. Поруч проходить автомобільна дорога М04 (E50).

Історія

[ред. | ред. код]

Входило до складу Кодацької паланки.

У 17761783 роках поселення Саксагань стало офіційним центром Саксаганського повіту, проте повітові установи продовжували бути у Кодаках. Саксаганський повіт був наступником Кодацької паланки. Поселення Саксагань планувалось розбудувати у справжнє повітове місто, але ці плани так і не здійснились.

За даними на 1859 рік в козацькому селі було 492 двори, в яких мешкало 4345 осіб, існувала православна церква, школа, відбувалось 5 ярмарків на рік та базари щонеділі[1].

1896 року побудовано кам'яну однопридільну Миколаївську церкву[2].

Станом на 1886 рік в селі налічувалось 4603 особи, 865 дворових господарств, існували православна церква та єврейський молитовний будинок, лікарня, 2 школи, ремісниче училище (нині — ДПТНЗ «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»), залізнична станція, поштове відділення, аптека, арештантський будинок, 12 лавок, 3 постоялих двори, 2 горілчаних склади, відбувалось 5 ярмарків на рік й базари по неділях та п'ятницях[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 9132 осіб (4660 чоловічої статі та 4472 — жіночої), з яких 8973 — православної віри, 355 — юдейської[4].

Під час Визвольних змагань 1917—1920 років у Саксагані знаходився штаб відомого повстанського отамана Малашка[5]

У серпні 1920 р. отаман Брова збирав повстанців у лісі поблизу Саксагані, на якому обрали отамана Родіона Федорченка на посаду командира повстанських загонів Катеринославщини.[6]

6 листопада 2016 року в Саксагані єпископ Дніпровський і Криворізький Симеон звершив чин Великого освячення храму Покрови Пресвятої Богородиці[7].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2381 91.47%
російська 203 7.80%
білоруська 9 0.34%
румунська 4 0.15%
вірменська 2 0.08%
угорська 1 0.04%
єврейська 1 0.04%
інші/не вказали 2 0.08%
Усього 2603 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • КП «Саксагань».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Школа-інтернат.
  • Дитячий садочок.
  • Державний професійно-технічний навчальний заклад «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»[9]
  • Лікарня.
  • Будинок культури.
  • Публічна сільська бібліотека — філія № 25 Пятихатської ЦБС

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  2. Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 414)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Атаман Малашко Ч.4/5 Год 1920 (январь-6 марта)| Красная оккупация | Трудный Выбор 🤔 | Начало конца (укр.), процитовано 4 лютого 2023
  6. Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023
  7. У селі Саксагань на Дніпропетровщині освячено новозбудований храм
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Сайт Західно-Дніпровського центру професійно-технічної освіти

Література

[ред. | ред. код]
  • Безверхий Н. П., Глазирін В. П., Овсяннікова О. О., Плоха Г. С. Саксага́нь // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.711-720