Сальваторе Скіллачі — Вікіпедія

Сальваторе Скіллачі
Особисті дані
Повне ім'я	іт. Salvatore Schillaci
Народження	1 грудня 1964(1964-12-01)[3][4]
	Палермо, Італія
Смерть	18 вересня 2024(2024-09-18)[1][2] (59 років)
	Палермо, Італія[1]
Зріст	173 см
Вага	70 кг
Прізвисько	Тото
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
????–1982	«Амат Палермо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1982–1989 «Мессіна» 219 (61) 1989–1992 «Ювентус» 90 (26) 1992–1994 «Інтернаціонале» 30 (11) 1994–1997 «Джубіло Івата» 78 (56)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1989 Італія U-21 1 (0) 1990–1991 Італія 16 (7)
Звання, нагороди
Нагороди	World Cup Golden Balld (1990)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 4 вересня 2011.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 4 вересня 2011.
Сальваторе Скіллачі у Вікісховищі

Сальваторе «Тото» Скіллачі (іт. Salvatore "Toto" Schillaci; 1 грудня 1964, Палермо — 18 вересня 2024) — колишній італійський футболіст, нападник (футбол). Найкращий бомбардир Чемпіонату світу 1990 року.

Сальваторе народився у багатодітній сім'ї, яка займалась рибальським промислом на острові Сицилія. Його батько — Доменіко Скіллачі, мав віру, що син стане відомим футболістом й віддав хлопця з різною довжиною ніг до спортивного клубу «Амат Палермо». Коли у Сальваторе з'явилася реальна перспектива виступу за головну команду свого регіону — «Палермо», його батько віддав сина до клубу з сусідньої провінції Мессіна. Однойменна команда виступала у серії С2 й саме там 1982-го дебютував 18-річний нападник Скіллачі.

Наступного сезону 1983/1984 років «Мессіна» з першого місця у своїй лізі виходить до серії С1. Ще через рік сицилійська команда мала реальну можливість вийти до серії В, та на заваді став сусідній клуб — те саме «Палермо». Щоправда у ті часи Сальваторе не відзначався результативністю: у свій перший сезон він забив тільки три голи в 26 зустрічах, а у двох других — по чотири м'ячі.

У другу за рангом лігу «Мессіні» вдалося потрапити у розіграші 1985/1986 років. А однією із зірок тогочасної команди якраз того року став і нападник Скіллачі — він у 33 матчах забив 11 голів. І уже на цьому хлопець не спинився — у новій для команди серії В під керівництвом відомого тренера Зденека Земана він у сезоні 1987/1988 забив 13 голів, а наступного — став найкращим бомбардиром з 23 голами у 35 іграх.

Після того успішного року Сальваторе перейшов до «Ювентуса» й під керівництвом Діно Дзоффа у 30 іграх забив 15 голів. Злет Скіллачі не міг не помітити тренер збірної Адзельйо Вічіні‎ й тепер уже він взяв хлопця на Чемпіонат світу як запасного нападника.

Свої виступи за збірну Скіллачі почав з останнього товариського матчу Італії напередодні чемпіонату світу проти швейцарців. Тоді Сальваторе продемонстрував не надто виразну гру й у підсумку не потрапив до основного складу головної команди Італії.

Та уже під час першого матчу головний тренер був змушений випустити Тото як джокера через те, що пара нападників стартового складу не могла забити гол у ворота збірної Австрії. Скіллачі став героєм матчу, оскільки забив вирішальний гол після пасу Джанлуки Віаллі. У другій грі з американцями Сальваторе знову вийшов на заміну й відіграв більше часу, але голу так і не забив.

Після того в усіх наступних матчах нападник постійно виходив у основі і не покидав поля без голу. Від Скіллачі «постраждали» і Чехословаччина, і Уругвай, і Ірландія, а наостанок ще Аргентина й Англія. Та гол у ворота південноамериканців не допоміг Італії потрапити до фіналу. Однак у грі за третє місце проти «зачинателів футболу» завдяки голу з пенальті Сальваторе Скіллачі італійці зайняли третє місце.

По завершенні чемпіонату світу в кар'єрі Тото настав спад. Після зміни тренера у «Ювентусі», приходу Роберто Баджо, Тото перестав забивати. Одного разу він побився із партнером по атаці, а згодом у пресі з'явилася інформація, що дружина Сальваторе Ріта йому зраджувала. Скіллачі розлучився з нею й перейшов до «Інтера», але на новому місці нападнику не довіряв тренер і давалася взнаки давня травма.

Відтак Тото зважився на кардинальну зміну обстановки — переїхав до Японії в клуб «Джубіло Івата». Тут Скіллачі пережив другу молодість: провів 78 матчів та забив 56 голів. Щоправда за збірну більше не грав і у 33 роки завершив футбольну кар'єру.

1995 року, після повернення додому, Тото став кавалером ордену Італії, він одружився і розлучився, а в середині 2000-х років брав участь в шоу «Безлюдний острів». Згодом брав участь у судових процесах над італійською мафією як свідок.

У січні 2022-го в Тото діагностували рак товстої кишки, він переніс дві операції. Помер 18 вересня 2024 року на 60-му році.^[5]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
31/03/1990	Базель	Швейцарія	0 – 1	Італія	товариський матч	-
09/06/1990	Рим	Італія	1 – 0	Австрія	ЧС 1990 - 1-й етап	1
14/06/1990	Рим	Італія	1 – 0	США	ЧС 1990 - 1-й етап	-
19/06/1990	Рим	Італія	2 – 0	Чехословаччина	ЧС 1990 - 1-й етап	1
25/06/1990	Рим	Італія	2 – 0	Уругвай	ЧС 1990 - 1/8 фіналу	1
30/06/1990	Рим	Італія	1 – 0	Ірландія	ЧС 1990 - чвертьфінал	1
03/07/1990	Неаполь	Аргентина	1 – 1 д.ч. (4-3 п.п.)	Італія	ЧС 1990 - півфінал	1
07/07/1990	Барі	Італія	2 – 1	Англія	ЧС 1990 - матч за 3 місце	1	3-є місце
26/09/1990	Палермо	Італія	1 – 0	Нідерланди	товариський матч	-
17/10/1990	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 1992	-
03/11/1990	Рим	Італія	0 – 0	СРСР	Відбір до ЧЄ 1992	-
22/12/1990	Лімасол	Кіпр	0 – 4	Італія	Відбір до ЧЄ 1992	-
13/02/1991	Терні	Італія	0 – 0	Бельгія	товариський матч	-
05/06/1991	Осло	Норвегія	2 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 1992	1
12/06/1991	Мальме	Італія	2 – 0 д.ч.	Данія	Scania Cup	-
25/09/1991	Софія	Болгарія	2 – 1	Італія	товариський матч	-
Усього		Матчів	16		Голів	7

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

• Володар Кубка Італії (1):

«Ювентус»: 1989–90

• Володар Кубка УЄФА (2):

«Ювентус»: 1989–90

«Інтернаціонале»: 1993–94

• Чемпіон Японії (1):

«Джубіло Івата»: 1997

• Бронзовий призер чемпіонату світу: 1990

Особисті

[ред. | ред. код]

• Найкращий бомбардир Серії B:

1988–89 (23)

• Найкращий бомбардир чемпіонату світу:

1990 (6)

• Найкращий бомбардир чемпіонату Японії:

1995 (27)

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б в} Addio a Totò Schillaci, se ne va il bomber delle Notti Magiche. Aveva 59 anni
2. ↑ ^{а б} Salvatore Schillaci: Italy's World Cup icon dies aged 59 — 2024.
3. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
4. ↑ BDFA
   d:Track:Q19368470
5. ↑ Головний бомбардир ЧС-1990 Скіллачі помер у 59 років: він приніс Італії бронзові медалі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Досьє гравця інтернет-видання «Футболісти світу» (рос.)
• Інтернет-видання «Футбол-Експерт»: фрагмент «Сальваторе Скіллачі на Чемпіонаті світу 1990 р.» з книги Юрія Виборнова «Зіркові сльози» (рос.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»