Сальський округ (область Війська Донського) — Вікіпедія

Сальський округ
Центр	Пролетарск (город)|Великокняжеская

Сальський округ — адміністративна одиниця в області Війська Донського Російської імперії. Окружний центр — станиця Великокнязівська (тепер місто Пролетарськ).

Сальський округ займав південний схід області Війська Донського; межував з Астраханської й Ставропольської губерніями; займав простір між лівим берегом річки Сал й правим берегом річки Манич площею 18386 квадратних верст, або 1915208 десятин^[1].

Сальський округ війська Донського було утворено 27 січня 1884 року в районі задонських степів колишнього Калмицького округу.

До початку XX сторіччя населення округу складало 63 318 осіб, з яких 34 993 — козаків, 28 129 — калмиків. В окрузі було 7 калмицьких й 2 козацьких станиці. 1912 року чисельність станиць збільшилася до 16: Великокнязівська, Платовська, Батлаєвська, Денисовська, Іловайська, Кутейниковська, Ново-Алексієвська, Власовська, Чунусовська, Еркетинська, Потаповська, Отаманська, Біляєвська, Граббевськя, Бурульська, Орловська^[2].

За даними на 1913 рік у Сальському окрузі, без урахування працюючих в інших округах й кінних заводах, мешкало 30 178 осіб. В окрузі було 13 станиць й 19 калмицьких хуторів. Після закінчення Громадянської війни в Росії у 1920 році тут мешкало лише 10 750 калмиків, тобто їх чисельність скоротилася у три рази.

Чисельність населення на 1897 рік — 76 297 осіб, у тому числі

• калмики — 28 063,
• росіяни — 24 509,
• українці — 22 378 (29,4%),
• німці — 778.^[3]

• перепис 1897 року — 22,4 тисяч осіб (29,4 %);
• перепис 1910—1917 року — 25,9 тисяч осіб (29,4 %).^[4]

У 1912 році в окрузі налічувалося 16 юртів станиць й 1 волості:

• Батлаєвский юрт,
• Біляєвський юрт,
• Бурульський юрт,
• Великокнязівський юрт,
• Власовський юрт,
• Граббевський юрт, Гашунський
• Денисовський юрт,
• Еркетинський юрт,
• Іловайський юрт,
• Кутейниковський юрт,
• Ново-Алексієвський юрт,,
• Орловський юрт
• Отаманський юрт,
• Платовський юрт,
• Потаповський юрт,
• Чунусовський юрт^[2].
• Маницько-Грузька волость.^[5]

В 1918 році до складу округу входили:

• Отаманський юрт (станица Отаманська),
• Батлаєвський юрт (станица Батлаевська),
• Біляєвський юрт (станица Біляєвська),
• Бурульський юрт (станица Бурульська),
• Великокнязівський юрт (станица Великокнязівська — центр),
• Власовський юрт (станица Власівська),
• Граббевський юрт (станица Граббевська),
• Денисовська юрт (станица Денисівська),
• Іловайський юрт (станица Іловайська),
• Кутейниковський юрт (станица Кутейниковська),
• Ново-Алексієвський юрт (станица Ново-Алексієвська),
• Орловський юрт (станица Орловська),
• Платовський юрт (станица Платовська),
• Потаповський юрт (станица Потаповська),
• Чунусовський юрт (станица Чунусовська),
• Еркетинський юрт (станица Еркетинська).

Головним заняттям мешканців було скотарство. У 1898 році налічувалося до 100 тис. коней, 50 тис. великої рогатої худоби й до 200 тис. вівці. На початку XX сторіччя в середньому посів озимих й ярих на рік сягав 75 тис. чвертей, збір — 350 тис. Виноград розлучався тільки любителями; станичники займалися городництвом (до 700 десятин). Крім скотарства, калмики займалися відхожими промислами, наймалися чабанами й на рибні промисли на донському пониззі. На Грузьковському озері, що славиться своєю цілющою водою, діяла Донська санітарно-лікувальна станція; лікування багном (ревматизм, сифіліс, золотуха й нервові хвороби) тривало щороку з 15 травня до 15 серпня^[1].

• Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

• Донського Війська Область, Л. Вейнберг. СПб., 1897. [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Сальский округ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)