Санжаров Володимир Тимофійович — Вікіпедія

Санжаров Володимир Тимофійович
Народження27 вересня 1927(1927-09-27)
Нова Сотня, Q4232240?, Ольховатський район
Смерть29 червня 2017(2017-06-29) (89 років)
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет, пейзаж і жанрове малярство
НавчанняЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954)
Діяльністьхудожник
ВчительСильвестров Ростислав Васильович, Гуторов Іван Федорович, Бокшай Йосип Йосипович і Щербатенко Юрій Володимирович
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
заслужений художник України

Володимир Тимофійович Санжаров (27 вересня 1927, Нова Сотня — 29 червня 2017) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1961 року та Всесоюзної комісії акварелістів Спілки художників СРСР протягом 1977—1983 років[1][2]. Заслужений художник України з 2000 року[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 27 вересня 1927 року в селі Новій Сотні (нині Ольховатський район Воронезької області, Російська Федерація). Протягом 1943—1947 років навчався у Ворошиловградському художньому училищі, після закінчення якого в 1947—1948 роках працював художником Ворошиловградського драматичного театру. У 1948—1954 роках продовжив навчання на факультеті монументального живопису Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва[1], де був учнем Івана Гутурова, Йосипа Бокшая, Юрія Щербатенка. Дипломна робота — ескіз фрагменту тематичного фризу «Щасливе життя Західних областей України» для фоє першого поверху Театру імені Марії Заньковецької (керівник Ростислав Сильвестров, оцінка — відмінно)[4].

У Чернівцях з 1954 року[2]. Був членом КПРС[5]. З 1965 року — член правління і заступник голови правління та у 1976—1981 роках — голова правління Чернівецької організації Спілки радянських художників України. 1970 року нагороджений медаллю «За доблесну працю»[1].

Мешкав у Чернівцях в будинку на проспекті Леніна, № 90/1[6] та у будинку на бульварі Героїв Сталінграда, № 9, квартира № 25[2]. Помер 29 червня 2017 року[7].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового живопису і станкової графіки в техніках олійного живопису, акварелі. Створював жанрові картини, портрети, пейзажі. Серед робіт:

  • «Герой Соціалістичної Праці Марія Маноліївна Кошмарик» (1957);
  • «В. Арбузов» (1959) (у співавторстві з Іваном Холоменюком);
  • «Ланкова Л. Молдаван»(1964—1965);
  • «На мирних шляхах» (1965);
  • «Бригада» (1967);
  • цикл пейзажів Середньої Азії (1968);
  • «В порту» (1969);
  • «Верховинець» (1973);
  • «Дорога в горах» (1979, Хмельницький обласний художній музей)[8];
  • «Перший почесний громадянин» (1980);
  • «Учасниця художньої самодіяльності Мірошниченко Валентина» (1981, Хмельницький обласний художній музей)[8];
  • «Чорногори» (1998);

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1957 року, міжнародних — з 1970 року (Куба, Чехословаччина, Болгарія, Німеччина, Угорщина, Румунія, Шрі-Ланка, Фінляндія). Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1976, 1980, 2002 роках[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]