Гуторов Іван Федорович — Вікіпедія

Гуторов Іван Федорович
Народження7 (20) серпня 1911
Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР
Смерть13 листопада 1998(1998-11-13) (87 років)
 Львів, Україна
Країна Російська імперія
 СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, пейзаж і натюрморт
НавчанняОдеське художнє училище (1935) і Київський державний художній інститут (1941)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительВолокидін Павло Гаврилович, Єлева Костянтин Миколайович, Кричевський Федір Григорович і Григор'єв Сергій Олексійович
Відомі учніБалла Павло Карлович, Бокшай Йосип Йосипович, Ващенко Гавриїл Харитонович, Караффа-Корбут Софія Петрівна, Карпинець Ірина Іванівна, Кипріян Мирон Володимирович, Коваленко Семен Дмитрович, Кушнір Веніамін Володимирович, Медвецька-Лутак Едіта Федорівна, Михайлюк Володимир Якович, Островський Володимир Олексійович, Присяжнюк Артемій Васильович, Ушаков Володимир Андрійович, Корженко Вадим Анатолійович, Козін Петро Дмитрович, Никаноров Віктор Федорович, Гришин Сергій Іванович, Музика Олександр Федорович, Санжаров Володимир Тимофійович і Холоменюк Іван Олександрович
ПрацівникЛьвівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяВКП(б)
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Іван Федорович Гу́торов (нар. 20 серпня 1911, Мінеральні Води — пом. 13 листопада 1998, Львів) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1946 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1982 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 [20] серпня 1911(19110820) року у місті Мінеральних Водах (нині Ставропольський край, Росія). Протягом 1929—1932 років навчався у Краснодарському художньому технікумі; у 1932—1935 роках — в Одеському художньому інституті у Павла Волокидіна; у 1935—1941 роках — у Київському художньому інституті у Костянтина Єлеви, Федора Кричевського і Сергія Григор'єва. Дипломна робота — картина «Фелікс Дзержинський з безпритульниками» (олія, керівник Федвр Кричевський).

У Червоній армії з липня 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив молодшим офіцером у стрілецьких підрозділах. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (20 липня 1944), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (22 листопада 1944)[1]. Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 року викладав рисунок Львівській художньо-промисловій школі; з 1947 року — викладач, з 1954 року — доцент, з 1974 року — професор Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Серед учнів: Балла Павло Карлович, Бокшай Йосип Йосипович, Вашуров Андрій Іванович, Ващенко Гавриїл Харитонович, Винниченко Василь Миколайович, Гайдай Іван Якович, Гришин Сергій Іванович, Зуєв Борис Григорович, Караффа-Корбут Софія Петрівна, Карпинець Ірина Іванівна, Кисельов Георгій Петрович, Кипріян Мирон Володимирович, Кітела Ярослав Іванович, Коваленко Семен Дмитрович, Кушнір Веніамін Володимирович, Медвецька-Лутак Едіта Федорівна, Михайлюк Володимир Якович, Никаноров Віктор Федорович, Островський Володимир Олексійович, Присяжнюк Артем Васильович, Санжаров Володимир Тимофійович, Ушаков Володимир Андрійович.

Жив у Львові, у будинку на проспекті Леніна, № 1/3, квартира № 36 та в будинку на вулиці Івана Франка, № 127, квартира № 1-а[2]. Помер у Львові 13 листопада 1998 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису і графіки, майстер тематичної картини. Серед робіт:

живопис
  • «Штурм райхстаґа» (1947);
  • «Весна» (1948);
  • «Гуцулка» (1948);
  • «Переділ землі у 1939 році» (1949; Національний музей у Львові);
  • «Бориславські вишки» (1950, полотно, олія; Національний художній музей України)[3];
  • «Нова свердловина» (1950);
  • «Пробна лекція Івана Франка у Львівському університеті» (1956; Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка);
  • «Коваль» (1957);
  • «Старий гуцул» (1958);
  • «Околиця села Жаб'є» (1958);
  • «Тюльпани на вікні» (1958);
  • «Квітучий Львів» (1959);
  • «Борислав уранці» (1959);
  • «Бурова» (1959);
  • «У закарпатському селі» (1960);
  • «Ранок у Карпатах» (1960);
  • «Карпатські нафтовики» (1960);
  • «Лісоруб» (1960);
  • «Натюрморт із трояндою» (1960);
  • «Квіти і народна кераміка» (1960);
  • «Гомін верховини» (1961);
  • «Говерла» (1961);
  • «Львів. Зимовий день» (1962);
  • «Дощовий день» (1962);
  • «Яхти» (1962);
  • «Вітряно» (1962);
  • «Околиця Львова» (1963);
  • «Зимовий Гурзуф» (1966);
  • «Виноградники зимою» (1966);
  • «Зима в Криму» (1966);
  • «Рота імені Тараса Шевченка в інтернаціональній бригаді в Іспанії» (1967);
  • «У 1920-му році» (1967);
  • «На трасі дружби» (1968; Пензенська обласна картинна галерея імені К. А. Савицького);
  • «Спілка боротьби і дружби (Володимир Ленін і Надія Крупська в Петербурзі у 1895 році)» (1969);
  • «Ні кроку назад» (1975);
  • «Іван Франко з робітниками» (1979);
графіка
  • «Автопортрет» (1945);
  • «Бій у руїнах» (1945);
  • «У центрі Берліна» (1945);
  • «Берлін. Барикада на мосту Мольке» (1945, папір, наклейка на картон, графітний олівець; Національний художній музей України)[4];
  • «Зв'язківець» (1945);
  • серія «Про солдата Вітчизняної війни» (1945—1947; Харківський художній музей, Одеський художній музей);
  • «Партизанський рейд Сидора Ковпака в Карпатах» (1946);
  • «Трембітар» (1953);
  • «Художник Михайло Ліщинер» (1955);
  • «Бахчисарай. Ханський палац» (1963);
  • «Скульптор Іван Севера» (1964);
  • «Ратуша у Львові» (1969);
  • «Чоловік у вишитій сорочці» (1971);
  • «Під Говерлою» (1989);
  • «Музей Івана Франка» (1991);
  • «Львів восени» (1993);
  • «Вулиця Івана Франка» (1994);
  • «Весняний Львів» (1994);
  • серії
    • «Берлінські зарисовки» (1945, Національний художній музей України);
    • «Радянський Борислав» (1950—1952; Національний музей у Львові, Алупкинський палац-музей);
    • «У роки білогвардійщини» (1969—1988).

Брав участь у республіканських виставках з 1947 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 1956, 1961, 1973 роках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гуторов Иван Федорович / Память народа.(рос.)
  2. ↑ Гуторов Іван Федорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 41.
  3. ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 56.
  4. ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 80.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуторов_Іван_Федорович&oldid=40750902