Єлева Костянтин Миколайович — Вікіпедія

Єлева Костянтин Миколайович
Народження5 (17) травня 1897
Київ, Російська імперія
Смерть19 листопада 1950(1950-11-19) (53 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна Російська імперія
 СРСР
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльністьхудожник, графік, вчитель
Відомі учніЛопухов Олександр Михайлович, Кунцевич Едвард Михайлович, Щербатенко Юрій Володимирович, Хітриков Василь Пимонович, Кравченко Охрім Севастьянович, Антончик Михайло Владиславович, Депутатова Парасковія Пилипівна, Казанцев Анатолій Вікторович, Шевченко Віктор Фокійович, Кирилова Віра Миколаївна, Григор'єва Любов Гнатівна, Зоря Галина Денисівна, Кохан Кузьма Федорович, Красний Іван Миколайович, Ходченко Лев Павлович, Тюха Іван Андрійович, Бароянц Михайло Сергійович, Борисовець Валентин Павлович, Фальчук Фелія Яківна, Новокрещенова Галина Миколаївна, Кравченко Володимир Данилович, Зацепіна Зінаїда Іллівна, Костянтин Козловський, Кальченко Галина Никифорівна, Литвинчук Юрій Захарович, Гуторов Іван Федорович, Кривенко Михайло Ілліч, Волкова Ніна Павлівна, Котляр Григорій Кирилович, Ган Ніна Сергіївна, Вайнреб Володимир Маркович, Фільберт Олександр Олександрович, Тамара Капканець, Жовніровський Євген Борисович, Галина Зак, Маковська Галина Миколаївна, Колесник Володимир Артемович, Лисенко Сергій Миколайович, Манець Іван Федорович, Марголіна Раїса Гаврилівна, Оверчук Анатолій Федорович, Пономарьова Лідія Зіновіївна, Філонюк Микола Купріянович, Любчик Василь Олексійович, Івашиніна Катерина Данилівна, Бідноший Данило Пантелійович, Довгалевська Віра Веніамінівна, Кондратюк Василь Федорович, Киянченко Георгій Васильович, Купневський Борис Леонідович, Максименко Олександр Григорович, Піаніда Борис Микитович, Зарецький Віктор Іванович, Недошовенко Федір Іванович, Гузун Ольга Юдівна, Костенко Федір Тимофійович, Вознюк Петро Степанович, Болдирєв Володимир Степанович і Малаков Георгій Васильович
ПрацівникРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут
У шлюбі зМаксимович Тетяна Олександрівна

CMNS: Єлева Костянтин Миколайович у Вікісховищі

Костянти́н Микола́йович Єлева́[1] (17 травня 1897, Київ — 19 листопада 1950, там же) — український маляр і графік, вчитель мистецтва. Учень Михайла Бойчука[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1922 році Костянтин Єлева закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Потім викладав рисунок у Київському художньо-індустріальному технікумі. Згадує Охрім Кравченко, який 1921—1924 навчався в технікумі:[2]

Я навчався на малярському відділі. Рисунок викладав у нас молодий ще тоді Костянтин Єлева, учень Михайла Бойчука. Єлева був характерним «бойчукістом». Вчив нас конструктивно рисувати будь-який предмет, шукаючи, передусім, певний, найпростіший модуль форми. Конструювати спершу загальну пластичну схему предмета, яку легко пізніше конкретизувати. Вчив також будувати форму прямими лініями, що окреслюють її основні площини. Були це перші в моєму житті уроки «бойчукізму».

Охрім Кравченко, Творчі принципи Михайла Бойчука

Був членом АРМУ (1925). Входив до першого складу Одеського Українського музично-драматичного театру, заснованого в листопаді 1925 театральним сезоном «Держдрами». Серед робіт — оформлення вистави «97» М. Куліша.

До 1941 Єлева викладав у Державній художній середній школи імені Тараса Шевченка. Під час Німецько-Радянської війни 1941—1945 брав участь творчих карикатурних плакат для «Вікна ТАРС».

Єлева з студентами Київського художнього інституту

Від 1949 професор Київського художнього інституту. Серед учнів: Олександр Лопухов, Едвард Кунцевич, Юрій Щербатенко, Василь Хітриков, Охрім Кравченко та інші.

Помер 19 листопада 1950 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 10, ряд 14, місце 1). Надгробок — бетонний пам'ятник з мармуровим хрестом.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі малюнка, агітплаката, а також театрально-декораційного мистецтва та станкового живопису. Йому належить низка малюнків, агітплакатів (1941—1945), театральних станкових робіт. 1919—1921 оформив спектаклі Першого театру Української Радянської Республіки імені Тараса Шевченка, зокрема — «Гайдамаки» за Шевченком (1920).

Малярські роботи

[ред. | ред. код]
  • «Страйк зірвано» (1927)
  • «Портрет друкарки» (1927)
  • «Тарасова гора» (1947)
  • «Смерть М. Щорса» (1937)

Графічні серії

[ред. | ред. код]
  • «Самарканд» (1941—1943)[3]
  • «Загорськ» (1944)
  • «Київ — Канів» (1947)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наголос подано за Єлева Костянтин Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., І. І. Чуліпа (2009). Єлева Костянтин Миколайович. Енциклопедія сучасної України, електрона версія (вебсайт). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  2. а б Кравченко, Охрім. Творчі принципи Михайла Бойчука. Архів оригіналу за 15.10.2007. Процитовано 3 вересня 2015.
  3. Скоблікова М. Василь Касіян, Костянтин Єлева: відлуння Самарканда / Марія Скоблікова // Антиквар. — 2023. — № 6 (133). — С. 78—87 : іл.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 234.
  • Вистака малюнків Костянтина Миколайлвича Єлеви: Каталог. — 1955.
  • Професори НАОМА (1917—2007) // Дослідницькі та науково-методичні праці: Зб. наук. пр. Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. — К. — 2008. Спецвипуск.
  • Лопухов О. Слово про видатного митця-педагога Костянтина Єлеву // Дослідницькі та науково-методичні праці: Зб. наук. пр. Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. — К. — 2009. — Вип. 16. — С. 69 — 77.