Святослав (Шевчук) — Вікіпедія

Святослав Шевчук
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ
Отець і Глава Української греко-католицької церкви[прим. 1]. Верховний архієпископ Києво-Галицький, Митрополит Київський
з 27 березня 2011
Обрання:	23 березня 2011
Інтронізація:	27 березня 2011
Попередник:	Любомир Гузар
Апостольський адміністратор єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
10 квітня 2010 — 25 березня 2011
Попередник:	єпископ Михайло Микицей (як єпархіальний єпископ)
Наступник:	Даниїл Козлинський
Єпископ-помічник єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Титулярний єпископ Кастро-Ґальбійський
14 січня 2009 — 25 березня 2011
Попередник:	єпископ Ласло Біро
Народження:	5 травня 1970(1970-05-05) (54 роки) Стрий, Львівська область, нині Україна
Батько:	Юрій Іванович
Мати:	Віра Василівна
Прийняття священичого сану:	26 червня 1994
Єпископська хіротонія:	7 квітня 2009
Нагороди:
Святослав Шевчук на Вікісховищі

Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Шевчук Святослав Юрійович; нар. 5 травня 1970, Стрий, Львівська область) — Отець і Глава^{[прим. 1]} Української греко-католицької церкви.^[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,^[4] Митрополит Київський,^[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова^[6].

Народився в християнській родині 5 травня 1970 року в Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну літургію в родинному домі Шевчуків.^[7]

Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 1983–1989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 1991–1992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992–1994 роках — у Львівській духовній семінарії Святого Духа.^[8][9]

Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священничі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський).

У 1994–1999 роках навчався у Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах.

У 1999–2000 роках — префект Львівської духовної семінарії Святого Духа. У 2000–2007 роках — віцеректор цієї ж семінарії.

З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

2002—2005 — голова секретаріату та особистий секретар Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 року — ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.

14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae.

Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея.

Окрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською мовами^[10].

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.^[11]

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві^[12].

2 червня 2011 року було ухвалено катехизм «Христос — наша Пасха», офіційний текст віровчення Української греко-католицької церкви. Офіційне представлення катехизму відбулось у Львівській духовній семінарії 24 червня 2011 року за участі Блаженнійшого Святослава^[13].

2012 року став членом ордену Лицарі Колумба.

18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі освятив новий кафедральний храм УГКЦ у Києві, Патріарший собор Воскресіння Христового. На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20 тисяч прочан (за іншими даними від 30 до 50 тисяч) та понад 700 священників^[14][15].

Під час Революції гідності 2013–14 років підтримав протестувальників та виступив за оновлення влади.^[16] Згодом неодноразово відзначав велике значення події в історії країни та наголошував на важливості жертви Небесної сотні й гідного її вшанування.^[17]

З початком російсько-української війни наприкінці лютого 2014 року, Глава УГКЦ був одним з тих релігійних лідерів, які рішуче та відкрито виступили із засудженням російської агресії та стали на підтримку визвольної боротьби українського народу.

Після повномасштабного вторгнення Росії Глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора.^[18]

10 квітня 2023-го року Святослав Шевчук заявив, що українці здатні вистояти проти російської агресії у скрутний час та переконати світ надати їй більше підтримки^[19].

10 січня 2024 папа римський Франциск у листі до Шевчука висловив йому щирі співчуття народові України та висловив йому свою близкість до багатостраждальної України^[20].

Спочатку єдиною канонічною церквою в Україні вважав УПЦ МП, але потім підтримав надання об'єднаним православним церквам Томосу про автокефалію^[21][22]. А вже 22 грудня 2021 Святослав Шевчук заявив, що УГКЦ прагне обєднатись з ПЦУ, але у майбутньому. За словами Шевчука, він за те, щоб «християни були єдиними»^[23]. У той же час, Шевчук додав, що жодних таємних переговорів про це не ведеться, все прозоро та відкрито^[24].

19 грудня 2019 Святослав Шевчук заявив, що ніякого конфлікту між ПЦУ та УГКЦ неамає, і, додав, ніколи не голосуйте «Проти»^[25].

25 грудня 2022 відбулася зустріч між головою УГКЦ та ПЦУ. Вони обговорили реформу церковного календаря, яке щораз гостріше постає перед Великоднем та Різдвом. Вони зустрілися в Митрополичому домі, що на території Михайлівського золотоверхого собору^[26].

З початком пандемії коррнавірусної хвороби 2019 (COVID-19) Шевчук закликав вірян УГКЦ дотримуватися правил безпеки та висловив готовність за потреби розгорнути у храмах польові шпиталі. Митрополит закликав людей молитися вдома та дивитися онлайн-трансляцію, не торкатися та не цілувати ікон^[27].

10 листопада 2022 року митрополит Шевчук зустрівся з Папою Бенедиктом XVI. Під час зустрічі Шевчук заявив, що війна в Україні має ідеологічний і колоніальний характер, порівняв Росію з нацистським режимом^[28]. 7 грудня Шевчук зустрівся у Ватикані з Папою Франциском та подарував йому фрагмент російської міни, після слів Папи про гуманізм Росії. Також, Блаженніший Святослав представив Папі пасторальний план УГКЦ до 2030 року, головним завданням якого є допомога біженцям та зцілення ран війни^[29]. Під час інтерв'ю в січні 2023 року назвав 2022 рік у відносинах з Ватиканом роком великих непорозумінь. У той же час, Шевчук сказав, що протягом року він був у постійному контакті з Папою^[30].

6 лютого 2023 року Шевчук повідомив, що Архієрейський собор вирішив з 1 вересня перейти на новий календар святкування. Зокрема, Різдво Христове УГКЦ святкуватиме 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятової Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, Святого Миколая — 6 грудня^[31].

Станом на лютий 2019 року соцопитування Центру Разумкова показувало, що голові УГКЦ довіряли 36 % і не довіряли 12,5 % опитаних^[32].

Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона»^[33]

Батько — Юрій Іванович Шевчук (1945—2022). Помер 5 грудня 2022 року в лікарні Сумма міста Акрон у США. Родом із селища Брошнів-Осада на Івано-Франківщині. Був державним службовцем, працював на залізниці. Його родина була дуже активною під час переслідування УГКЦ радянським режимом. 20 травня 2023 відбулося перепоховання Юрія Івановича Шевчука в Україні^[34].

Мати — Віра Василівна Шевчук (нар. 1948-12.04.2021) — з 1966 року викладала в музичній школі Стрия Львівської області.

Молодший брат — Всеволод Юрійович Шевчук (нар. 1981) — закінчив Стенфордську духовну семінарію, потім — університет у Вашингтоні. Дружина — Галина. 12 березня 2011 року був висвячений у сан священника.

• Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України^[35].
• Орден Святого Пантелеймона (27 липня 2024) — за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров'я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором^[36]

• 
  Блаженніший Святослав Шевчук у Польському Сенаті
• 
  Блаженніший Святослав (Шевчук) на Книжковому Арсеналі 2021
• 
  Блаженніший Святослав (Шевчук) та Бея Кльойтерс-Альберс на церемонії вручення ордену Святого Пантелеймона 2024

• Українська греко-католицька церква
• Верховний архієпископ
• Вибори Верховного Архієпископа Києво-Галицького 2011
• Предстоятелі УГКЦ: Андрей (Шептицький), Йосип Сліпий, Любомир Гузар
• Христос — наша Пасха (катехизм)
• Об'єднавчий собор українських православних церков
• Український католицький університет
• Львівська духовна семінарія Святого Духа

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Святослав (Шевчук)

• Біографія на сайті УГКЦ
• Біографія на сайті Київської Архиєпархії УГКЦ
• Короткі біографічні дані на Catholic-hierarchy.org(англ.)
• Офіційний комунікат Виборчого Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
• Антін Борковський. УГКЦ: камо грядеши чи quo vadis // Україна молода. — 2011. — 29 берез.
• M. Chiara Biagioni. Ukraine. Appeal by His Beatitude Sviatoslav: «Put down the weapons. Everything is lost through war» // Agenzia SIR (англ.)
• Vatican News: Ucraina, Shevchuk: testimoniare con coraggio la luce del Natale, 23 dicembre 2020 (італ.)
• Crux: Elise Ann Allen. Ukraine archbishop offers church property for hospitals amid virus spread (англ.)
• acistampa.com: Shevchuk, la Chiesa Greco Cattolica Ucraina come Chiesa globale (італ.)
• Українська правда: Ольга Кириленко. Блаженніший Святослав: Сьогодні наші священники зі сльозами на очах кажуть: «Ви не можете зайти до храму»
• Радіо Свобода: Інна Кузнецова. Нам треба ментально звільнитися від «руки Москви» — глава УГКЦ Святослав
• New York Times: David M. Herszenhorn. Kiev Protesters See Potent Ally Under a Spire (англ.)
•  Офіційний акаунт Глави УГКЦ у Facebook у соцмережі «Facebook»
•  Офіційний акаунт Глави УГКЦ у Instagram  у соцмережі «Instagram»
• Офіційний акаунт Глави УГКЦ на YouTube на каналі Живе телебачення [1]