Серце Карла — Вікіпедія

**Серце Карла**
Дані дослідження Епоха J2000,0
Фото зорі 1 березня 2011 року
Сузір'я	Гончих Псів
Пряме піднесення	12^г 56^х 1,69^с
Схилення	+38° 19′ 5,9″
Видима величина (V)	2,89^[1]
Характеристики
Спектральний клас	A0VpSiEu

показник кольору U−B	-0,32
яскравість B	2,810±0,003^[2]
показник кольору B−V	-0,115±0,007^[2]
яскравість V	2,874±0,004^[2]





Тип змінності	α² CVn (прототип)
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y	-0,06
індекс m1	0,19
індекс c1	0,63
індекс H_β	2,78^[1]




Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість	2,820^[2]
Мінімальна яскравість	2,900^[2]
Період фотометричної змінності зорі	5,47^[2] доби
Астрометрія

Власний рух (μ)	за пр. піднес.: -233,43± 1,01^[2] мас/рік за схиленням: 54,98± 0,78^[2] мас/рік
Паралакс (π)	29,60 ± 1,04^[2] мас
Відстань	110,19 світлових років 33,78 парсек

Подробиці
Маса	M_☉







Інші позначення
Серце Карла, α CVn, 12 CVn HD 112413, HIP 63125, HR 4915, BD+39 2580, Renson 32650
Посилання
SIMBAD	дані для HD112413

Хара (Серце Карла, α Гончих Псів, HD 112413) — найяскравіша зоря сузір'я Гончих Псів (приблизно 2,9^m), хімічно пекулярна, подвійна зоря. Система перебуває на відстані близько 110 світлових років від Сонця^[2]. Один із компонентів подвійної системи — α² — є змінною спектрального класу A0^[1] і слугує прототипом класу змінних.

Історія назви

Назва зорі — Хара — є ім'ям однієї з міфологічних собак Аркада, який асоціюється із сусіднім сузір'ям Волопаса (ім'ям другої собаки — Астеріон — названо β Гончих Псів)^[3].

Також для зорі вживалася назва «Серце Карла» (лат. Cor Caroli). 1660 року Чарльз Скарборо запропонував для сузір'я, що містило єдину зорю α Гончих Псів, назву Cor Caroli Regis Martiris (Серце Карла, Короля Мученика). Сузір'я було присвячено Карлу I, страченому Кромвелем в 1649 році, батькові короля Карла II, при дворі якого й перебував Чарльз Скарборо. В атласах XVIII століття і пізніше фіксується помилкова назва — Серце Карла II. Сузір'я проіснувало до кінця XIX століття. Після скасування сузір'я назва лишилася за α Гончих Псів.^{[джерело?]}

Змінність

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність зорі з періодом 5,47 доби в межах від H_min= 2,90 до H_max= 2,82^[2].

Пекулярність

Зоряна атмосфера HD112413 має підвищений вміст європію^[1].

Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля, оціненої з аналізу наявних ліній металів, становить 1531,3± 500,8 Гаус.^[4]

Див. також

Джерела

↑ ^а ^б ^в ^г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
↑ Гончі Пси // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631

Посилання

Магнитные конфигурации быстрых CP ротаторов HD3360, HD4778, HD5737, HD112413, HD215441 Астрофизический бюллетень, 2009, том 64,№1, с. 62–72.

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[CPcat-1] а ^б ^в ^г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961

[HIPcat-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200

[3] Гончі Пси // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.

[Field-4] Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631

[1]

[2]

[3]

[4]