Сигма — Вікіпедія
Си́гма (велика Σ, мала σ, мала наприкінці слів ς) — вісімнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 200.
Згідно з однією з гіпотез,[1] назва «сигма» може походити від фінікійської 𐤎 («самех») .
Від сигми походять латинська S і кирилична С.
- У математиці — позначення суми.
- В астрономії — вісімнадцята (як правило) за яскравістю зоря в сузір'ї (позначення Байєра).
- У фізиці — позначення поверхневого натягу рідин.
- У математичній статистиці — позначення стандартного відхилення.
- Сигматичний аорист — різновид аориста в деяких давніх мовах (давньогрецькій, праслов'янській, староцерковнослов'янській) з суфіксом -s- (який у давньогрецькій позначався σ)[2][3][4].
- Сигмоподібна кишка — ділянка кишечника між спадною і прямою кишками.
- ↑ Jeffery, Lilian H. (1961). The Local Scripts of Archaic Greece. Oxford: Clarendon. с. 25—7.
- ↑ Кузнецов П. С. Очерки по морфологии праславянского языка. — М. : КомКнига, 2006. — С. 103—106. — ISBN 5-484-00328-8.
- ↑ Schenker A. Proto-Slavic // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 98. — ISBN 0-415-04755-2, ISBN 978-0-415-04755-5.
- ↑ Т. А. Иванова Старославянский язык Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005
Α α • Β β • Γ γ • Δ δ • Ε ε • Ϝ ϝ (Ͷ ͷ) • Ϛ ϛ • Ζ ζ • Ͱ ͱ • Η η • Θ θ • Ι ι • Κ κ • Λ λ • Μ μ • Ν ν |
Ξ ξ • Ο ο • Π π • Ϻ ϻ • Ϟ ϟ (Ϙ ϙ) • Ρ ρ • Σ σ • Τ τ • Υ υ • Φ φ • Χ χ • Ψ ψ • Ω ω • Ϡ ϡ (Ͳ ͳ) • Ϸ ϸ |
![]() | Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |