Скандербег — Вікіпедія

Скандербег
алб. Skënderbeu
Народився	6 травня 1405(1405-05-06) Sinëd, Principality of Kastriotid
Помер	17 січня 1468(1468-01-17)[1][2][3] (62 роки) Лежа, Венеційська республіка ·малярія
Поховання	Лежа і церква святого Миколи (Леже)
Країна	Венеційська республіка Османська імперія
Діяльність	аристократ, державний діяч, військовий керівник
Alma mater	Школа Ендерун
Знання мов	албанська[4]
Членство	Орден Дракона
Посада	монарх
Військове звання	командир
Конфесія	християнство[5], католицтво[5], православ'я, іслам і Східні католицькі церкви
Рід	Кастріоті
Батько	Іван Кастріоті
Мати	Voisava Tripaldad
Родичі	Irene Castriota Scanderbegd
Брати, сестри	Mara Kastriotid
У шлюбі з	Доніка Кастріотіd[6]
Діти	Gjon Kastrioti IId
Автограф
Нагороди	Athleta Christid
Медіафайли у Вікісховищі

Георгій Кастріоті (6 травня 1405 — 17 січня 1468), відомий як Скандербег (алб. Gjergj Kastrioti Skënderbeu, лат. Georgius Castriotus Scanderbegh, тур. İskender Bey, що означає «Пан Олександр») — албанський князь, вождь антиосманського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.

Служив у османській армії, але згодом почав війну за незалежність Албанії. Був мусульманином, проте повернувся до християнства. У багатьох битвах проявляв неабияку мужність, за що османи назвали його Іскандер, тобто — Александр (ім'я Александра Македонського завжди було на Сході синонімом героя). Шолом Скандербега зображений на сучасному гербі Албанії.

.

Народився в сім'ї албанського князя-католика Гьона (Івана) Кастріоті та знатної сербки Воісави. Його в дитинстві віддали султанові Мураду II як заручника. Там він прийняв іслам та став відомий під ім'ям Іскандер-бей або в албанській вимові Скандербег і прославився у битвах за Османську імперію. Під його керівництвом була кавалерія з 5000 османських вершників.

1443 року Скандербег, що повернувся на батьківщину, підняв повстання в Албанії і, проголошений албанськими старшинами вождем албанців, розбив османів на Чорному Дрині, а потім, уклавши союз із Угорщиною, примусив Мурада II зняти облогу з албанського міста Круї. У листопаді 1443 він був оголошений главою князівства Кастріоті.

Коли у його сім'ї відібрали родовий маєток в Круї, Скандербег зрікся мусульманства. 1444 року уклав військово-політичний союз із Венецією та вождями різних племен («Ліга Лежі»), після чого, маючи в своєму розпорядженні невеликий кавалерійський загін, що базувався в Круї, він розгорнув партизанську війну в Північній Албанії.

Завдавши поразки військам Османської імперії в 1449 і 1451 роках, Скандербег був визнаний (1461 рік) султаном Мехмедом II як правитель Албанії.

З не меншим успіхом Кастріоті чинив опір султанові Мехмеду II і навіть після здобуття Константинополя османами 1453 року уклав вигідний для Албанії мир.

Неаполітанський король Фердинанд надав йому титул герцога Сан-П'єтро як нагороду за допомогу проти герцога Анжуйського. 1463 року Кастріоті розірвав, за благословенням папи римського Пія II, мир з османами і знову завдав їм кілька досить відчутних поразок у ході Першої османсько-венеційської війни (1463—1479). Мехмед II готувався вислати проти нього всі свої сили, але Кастріоті помер, ймовірно від малярії в контрольованій венеційцями Лежі. Невдовзі після смерті Скандербега османи підкорили албанські землі, які далі перебували у складі Османської імперії кілька століть.

Нащадки Кастріоті знайшли прихисток у Неаполітанському королівстві, де отримали феодальні володіння.

• Скендербеу

• Скандербеґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Скандербеґ, властиво Юрій Кастріот // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1753. — 1000 екз.
• I Castriota Scanderbeg (італ.)