Слов'яносербськ — Вікіпедія

селище Слов'яносербськ
Герб Слов'яносербська
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Алчевський район
Тер. громада	Зимогір'ївська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44020030050016082
Основні дані
Засновано	1753 як село Підгірне
Статус	із 1960 року
Площа	4.97 км²
Населення	▼7776 (01.01.2019)[1]
Густота	1565 осіб/км²;
Поштовий індекс	93701
Телефонний код	+380 6473
Географічні координати	48°41′47″ пн. ш. 38°58′54″ сх. д.H G O
Водойма	р. Сіверський Донець, Балка Суходіл
Відстань
Найближча залізнична станція:	Зимогір'я
До станції:	13 км
До обл. центру:
- автошляхами:	35 км
Селищна влада
Адреса	93700, смт Слов'яносербськ, вул. Горького, 86
Карта
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ у Вікісховищі

Слов'яносе́рбськ — селище в Україні, у Зимогір'ївській міській громаді Алчевського району Луганської області. Селище розташоване на Донбасі, на правому березі Сіверського Дінця. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Зимогір'ївської міської громади.^[2]

Населення 5200 мешканців (1966), 8207 мешканців (2001). Харчова промисловість.

Селище розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Сусідні населені пункти: села Красний Лиман (примикає) на півночі, Пришиб, Знам'янка, Сокільники на північному заході (всі чотири вище за течією Сіверського Дінця); Сміле на заході, Новогригорівка і Хороше на південному заході, Степове на півдні, Довге (нижче за течією Сіверського Дінця) на південному сході. На північно-східній околиці селища Балка Суходіл впадає у річку Сіверський Донець.

На території сучасного Слов'яносербська з першої половини XVIII ст. існував зимівник запорозьких козаків, відомий під назвою Підгорине урочище. Підгорине урочище було давнім зимівником Кальміуської паланки Запорозької Січі над Сіверським Дінцем, згадуваним щонайменше від 1740 р.

У 1754 при створенні Слов'яносербії поселення було перетворено в один з оборонних пунктів Української лінії під назвою Підгірне. Тут був шанець 8 роти Бахмутського гусарського полку з населенням 1763 року у 244 особи (у тому числі 44 гусари). 1779 року тут значилось 158 подвір'їв з населенням 973 осіб (496 ч.с., 477 ж.с.). 1782 року закладена, а 1784 р. — відкрита церква.

Підгірне 1784 року перейменоване на місто Донецьке, що було центром Донецького повіту.

1817 Донецьке перейменоване на Слов'яносербське, з перейменуванням повіту на Слов'яносербський. У 1784–1883 роках повітове місто Катеринославського намісництва й губернії; з 1883 року — заштатне містечко.

Під час російсько-української війни 2014 року 10 вересня бойовики оточили блокпост сил АТО поблизу Слов'яносербська з трьох напрямків танками, бронемашинами та піхотою противника, бойових зіткнень не було, дотримується режим припинення вогню^[3].

До 2020 районний центр Слов'яносербського району

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

За даними перепису 2001 року населення селища становило 8207 осіб, з них 37,54 % зазначили рідною українську мову, 61,72 % — російську, а 0,74 % — іншу^[5].

• Бендер Віталій Петрович — український письменник, журналіст і громадсько-політичний діяч, вояк дивізії «Галичина»
• Губін Олексій Іванович (1926—1995) — український письменник, журналіст.
• Купін Андрій Іванович (* 1972) — український фахівець в галузі інтелектуальних технологій керування та комп'ютерної інженерії.
• Сперелуп Іван Вікторович (1996—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Водотика Т. С. Слов'яносербськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 653. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• Облікова картка
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.