French
DeutschЖовте (Луганський район) — Вікіпедія
| село Жовте | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Луганський район |
| Тер. громада | Луганська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44060010080047401 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1756 |
| Населення | 1312 |
| Площа | 4,581 км² |
| Густота населення | 286,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93734 |
| Телефонний код | +380 6473 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′22″ пн. ш. 39°7′35″ сх. д. / 48.65611° пн. ш. 39.12639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 50 м |
| Водойми | р. Сіверський Донець |
| Відстань до районного центру | 25 км |
| Найближча залізнична станція | Мілова |
| Відстань до залізничної станції | 10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 93734, с.Жовте, вул.Леніна, 2а |
| Карта | |
  Жовте | |
 Жовте | |
| Мапа | |
 | |
Жо́вте (Жовтий Яр, 9 рота) — село в Україні, у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 1312 осіб.
Первинна назва — Жовтий Яр походить від назви балки Жовтий Яр.
1756 року[1] тут була зоснована 5 рота гусарського полку Івана Шевича, якою від самого початку командував і облаштовував капітан Костянтин Миколайович Юзбаша.
1764 р. у зв'язку з утворенням Бахмутського гусарського полку в Жовтому Яру (Жовтому) була розквартирована 5 рота цього полку, якою командував секунд-майор Адобаша [2]. Наступного 1765 р. нумерацію рот було змінено і в Жовтому значиться 9 рота. Назва 9 рота залишалась альтернативною до початку ХХ ст. Серед командирів 9 роти відомий капітан Георгій Преліч [3]
Розпочаті 19 травня 1785 р. клопоти казенних поселян щодо відкриття в їхньому селі церкви за шість років привели до завершення її дерев'яної споруди у вересні 1791 р. і освячення Успенської церкви, що відбулося 29 жовтня 1791 р. Першим священником, рукопокладеним до церкви слободи Жовтої 4 квітня 1789 р., був переведений з села Шульгинки дьякон Антоній Мариновський [4]
На початок XIX існувало 199 дворових господарств, у яких мешкало 569 чоловіків та 590 жінок.
За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1922 особи (935 чоловіків та 987 жінок), налічувалось 231 дворових господарства, існувала православна церква та переправа через річку Донець, проходило 2 щорічних ярмарки[5].
Станом на 1886 рік в селі, центрі Слов'яносербської волості (або Слов'яносербсько-Жовтянської), мешкало 2087 осіб, налічувалось 357 дворів, існували православна церква та 2 лавки, відбувалось 2 щорічних ярмарки[6].
12 липня 2014-го група з 5 бійців батальйону «Айдар» біля села Жовте спустилась з висоти вниз на «Ниві», щоб підібрати місце для встановлення «секрету». В полі при намаганні розвернутись підірвались на закладеному в тому місці фугасі. «Нельс» і «Кац» загинули одразу, «Умар» помер в шпиталі через кілька годин, «Валькірію» і «Святозара» викинуло вибуховою хвилею.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 797 | 60.75% |
| українська | 510 | 38.87% |
| вірменська | 4 | 0.31% |
| інші/не вказали | 1 | 0.07% |
| Усього | 1312 | 100% |
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Погода в селі Жовте [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 801.
- ↑ [1] [Архівовано 2 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Дегтярев Ю. Сказание о земле Славяносербской — Славяносербия 1753—1764. - С. 232.
- ↑ Макидонов А.В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. - Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 56.
- ↑ Феодосій (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Катеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 801-806.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2249) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Адріанопільська • Біловська • Василівська • Вергунська • Веселогірська • Георгіївська • Городищенська • Гірсько-Іванівська • Іванівська • Іллірійська • Кам'яно-Брідська • Кам'янська • Краснокутська • Криничанська • Кримська • Луганська • Макарово-Ярська • Миколаївська • Михайлівська • Олександрівська • Оленівська • Павлівська • Першозванівська • Петрово-Голеніщевська • Петропавлівська • Слов'яносербська (Слов'яносербсько-Жовтянська) • Сокільницька • Суходільська • Успінська • Черкаська • Чорнухинська • Штерівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | ... • Біле • Вергунка • Городище • Жовте • Кам'яний Брід • Красний Кут • Кримське • Луганський чавуноливарний завод • Макарів Яр • Мало-Іванівка • Нижнє • Оріхове • Петропавлівка • Хороше • Фащівка • Черкаське • Чорнухине • ... | |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |