Сорафеніб — Вікіпедія
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Сорафеніб | |
Систематизована назва за IUPAC | |
4-[4-[[4-chloro-3-(trifluoromethyl)phenyl]carbamoylamino] phenoxy]-N-methyl-pyridine-2-carboxamide | |
Класифікація | |
ATC-код | L01 |
PubChem | |
CAS | 284461-73-0 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C21H16ClF3N4O3 |
Мол. маса | 464,825 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 38-49% |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 25-48 год. |
Екскреція | фекалії (77%), Нирки (19%) |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | НЕКСАВАР®, «Байєр Фарма АГ»/«Байєр Хелскер Мануфактурінг С.Р.Л.», Німеччина/Італія UA/7141/01/01 19.10.2012-19/10/2017 |
Сорафеніб (англ. Sorafenib, лат. Sorafenibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази та Raf-серин/треонінкінази[1][2][3], що застосовується перорально.[4][5] Сорафеніб розроблений у співпраці компаній «Bayer» та «Onyx Pharmaceuticals»[6], та уперше схвалений FDA у 2005 році.[7]
Сорафеніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнкіназ. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферментів тирозинкінази та Raf-серин/треонінкінази великої кількості клітинних рецепторів. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів клітин, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин, а також зниження ангіогенезу в пухлині. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то сорафеніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.[8][1][2] Біологічною мішенню сорафенібу є білки DDR2, RAF1, KIT, KDR, FGFR1, FLT3, CDK8, CDK19 та PDGF-R.[7][4][5] Сорафеніб застосовується для лікування раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного, первинного раку печінки[7][4][5], у Європейському Союзі препарат отримав схвалення для лікування місцево-розповсюдженого або метастатичного диференційованого раку щитоподібної залози.[9] Сорафеніб у клінічних дослідженнях виявив значну ефективність при застосуванні у випадку раку нирки, проте його ефективність та кількість побічних ефектів при його застосуванні у порівнянні з препаратом цієї ж групи сунітинібом є суперечливою[10][3][11], а згідно досліджень, проведених у Великій Британії, сорафеніб не рекомендований для лікування раку печінки, оскільки він не відповідає стандартам співвідношення ціна/якість.[12] Хоча кількість побічних ефектів при застосуванні сорафенібу є досить значною, більшість із них є легкими та помірними.[1][2][13]
Сорафеніб добре, але не повністю та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 38—49 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 3 годин після прийому препарату. Сорафеніб майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові, спостерігається також ентерогепатична циркуляція препарату. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Сорафеніб метаболізується у печінці з утворенням переважно активного метаболіту. Виводиться препарат переважно (на 77 %) із калом, частково із сечею, як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів. Період напіввиведення сорафенібу становить 25—48 годин, і цей час може змінюватися у хворих із важким порушенням функції печінки.[7][4][5]
Сорафеніб застосовують для лікування раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного, та первинного раку печінки.[4][5]
Хоча при застосуванні сорафенібу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, у переважній більшості випадків вони є легкими або помірними.[1][2][13] Найчастішими побічними ефектами сорафенібу є діарея, підвищена втомлюваність, стоматит, нудота, блювання, артеріальна гіпертензія, долонно-підошовний синдром, шкірний висип.[1][2][13] Серед інших побічних ефектів препарату найчастішими є[4][5]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, еритема шкіри, акне, кропив'янка, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, фотодерматоз, грипоподібний синдром, гарячка.
- З боку травної системи — езофагіт, запор, метеоризм, погіршення апетиту, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі, кровотеча з ясен, холецистит, холангіт, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті, печінкова недостатність, жовтяниця, панкреатит, перфорація кишки, біль у роті, біль у язиці.
- З боку нервової системи — периферична нейропатія, дзвін у вухах, депресія, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії.
- З боку серцево-судинної системи — серцева недостатність, гіпертензивний криз, підвищена кровоточивість, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
- З боку дихальної системи — захриплість голосу, дихальна недостатність, респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, пульмоніт.
- З боку сечостатевої системи — ниркова недостатність, еректильна дисфункція, гінекомастія.
- З боку опорно-рухового апарату — болі у м'язах і суглобах, рабдоміоліз.
- Інші побічні ефекти — гіпертиреоз, гіпотиреоз, кровотечі з пухлин, інфекційні ускладнення.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, лімфопенія, лейкопенія, гіпофосфатемія, гіпонатріємія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності амілази, лужної фосфатази та амінотрансфераз, зміни рівня МНВ та протромбінового часу.
Сорафеніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[4][5]
Сорафеніб випускається у вигляді таблеток по 0,2 г.[7][14]
- ↑ а б в г д Безопасность и переносимость сорафениба при лечении распространенного рака почки (рос.)
- ↑ а б в г д Нексавар: побочные эффекты и способы их коррекции [Архівовано 2018-01-08 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Побочные эффекты сорафениба, сунитиниба и темсиролимуса и их лечение у больных метастатическим почечно-клеточным раком (рос.)
- ↑ а б в г д е ж https://compendium.com.ua/akt/83/106036/sorafenibum/ (рос.)
- ↑ а б в г д е ж https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1790 (рос.)
- ↑ FDA Approves Sorafenib for Patients With Inoperable Liver Cancer (англ.)
- ↑ а б в г д Nexavar (англ.)
- ↑ Опыт применения сорафениба у больных распостраненным раком почки (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2018. [Архівовано 2016-04-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Сорафениб рекомендован к одобрению в Европейском Союзе для лечения пациентов с дифференцированным раком щитовидной железы (рос.)
- ↑ Сорафениб не лучше сунитиниба в первой линии терапии метастатического рака почки: результаты рандомизированных исследований SWITCH и CROSS-J-RCC (рос.)
- ↑ Сорафениб — первый таргетный агент для лечения метастатического рака почки (рос.)
- ↑ NICE НЕ РЕКОМЕНДУЕТ ПРЕПАРАТ НЕКСАВАР (СОРАФЕНИБ) ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ РАКА ПЕЧЕНИ [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Сорафениб в первой линии терапии распространенного рака почки. Х Юбилейный конгресс Российского общества онкоурологов. Сателлитный симпозиум компании «Байер» (рос.)
- ↑ https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1790 (рос.)