Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії — Вікіпедія
Станом на 2024 рік на території Чехії розміщено 17 об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, що становить 1,41 % всієї кількості (1199) таких об'єктів у світі.
Головною передумовою для внесення об'єкту до списку є ратифікація країною Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Бувши частиною Чехословаччини, Чехія підписала її ще в 1972 році[1], однак ратифікація відбулася лише 15 лютого 1991 року[2]. Вже наступного року історичні центри Праги, Чеського Крумлова та Тельча стали складовою частиною Світової спадщини. З 1 січня 1993 року Чехословаччина припинила своє існування, розділившись на Чехію та Словаччину, і вже 26 березня наступного року нова незалежна країна повторно ратифікувала конвенцію[3]. Згодом чеський список розширювався у 1994 (костел Святого Яна Непомуцького у Ждярі-над-Сазавою), 1995 (історичний центр Кутної Гори), 1996 (ледницько-вальтицький культурний ареал), 1998 (палац зі садами в Кромержижі та історичне село Голашовиці), 1999 (літомишльський замок), 2000 (колона Святої Трійці в Оломоуці), 2001 (вілла Тугендгат в Брно), 2003 (єврейський квартал та церква Святого Прокопа в Тршебичі), 2019 (гірничий регіон Рудні Гори та кінна ферма в Кладрубах-над-Лабем), 2021 (трикутник міст-курортів в Карловарському краї та Їзерскогорський буковий ліс неподалік Ліберця) та 2023 (Жатець та хмелярських регіон довкола нього) роках.
Розміри чи наповненість деяких об'єктів з часом мінялися: до історичного центру Праги у 2012 році долучили парк в Пругоницях, а у 2018 році модифікували межі охоронної зони в Тршебичі. Низка об'єктів є транснаціональними: Рудні Гори лежать на території Німеччини та Чехії, а Карлові Вари, Франтішкові Лазні та Маріанські Лазні — складова частина об'єкту «Знамениті бальнеологічні курорти Європи», куди також входять інші міста з Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії, Італії та Великої Британії. Їзерскогорський буковий ліс увійшов до списку ЮНЕСКО під час розширення об'єкту «Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи», який вперше був внесений до цього списку ще 2007 року. Це єдиний природний об'єкт ЮНЕСКО на території Чехії.
Не всі культурні чи природні об'єкти можуть стати частиною Світової спадщини, а тільки ті, які відповідають хоча би одному критерію ЮНЕСКО. За критеріями чеські об'єкти розподіляють так (один і той же об'єкт може відповідати одразу декільком критеріям):
i | ii | iii | iv | v | vi | vii | viii | ix | x |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
3 | 10 | 5 | 15 | 3 | 1 | — | — | 1 | — |
У таблиці нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
№ | Об'єкт | № WHC | Розташування | Час внесення | Інформація | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Історичний центр Праги[cs] | 616 | Прага | 1992, 2012 (розширення) | Історичний центр Праги займає приблизно 866 га і сформований територією Градчан, Старого Міста, Нового Міста, Малої Страни, Вишеграду те деяких інших історичних місцевостей. Серед великої кількості пам'яток особливої уваги заслуговують Празький замок, Карлів міст, собор Святого Віта, Староміська площа, Тинський храм. У 2012 році до об'єкту долучили парк в Пругоницях. Архітектура Праги ілюструю усі тенденції у містобудуванні від Середньовіччя і до сьогодні, вона послужила зразком для розвитку інших міст центральної та східної Європи. З погляду культури, Прага історично важливий політичний, освітній та релігійний центр зі впливом на весь континент[4][5]. | ii, iv, vi |
2 | Історичний центр Чеського Крумлова | 617 | Чеський Крумлов | 1992 | Чеський Крумлов, перші згадки про якого датуються 1253 роком, є прикладом розвитку маленького середньовічного містечка протягом всієї історії, його вигляд практично без змін дійшов до сьогодення. Архітектура міста гармонійно поєднує притаманні Середньовіччю риси з елементами типовими для Ренесансу чи доби бароко. Особливої естетичної краси Чеському Крумлову надає меандр Влтави. Домінантою міста є замок, який є другим найбільшим в Чехії опісля празького[6][7][8]. | iv |
3 | Історичний центр Тельча | 621 | Тельч | 1992 | Місто побудоване посеред лісистої та болотистої місцевості з метою взяття під контроль навколишніх територій. Такі поселення типові для середньовічної центральної Європи, однак Тельч є одним з найкраще збережених. Архітектура міста набула сучасної подоби завдяки перебудові у XVI ст. під віянням Відродження, будівлі ринкової площі дійшли незміненими до нашого часу та славляться багатством та розмаїттям фасадів. Домінантою, що формує історичний центр, є палац, який поєднує у собі елементи готики та Ренесансу[9][10]. | i, iv |
4 | Паломницький костел Св. Яна Непомуцького на Зеленій Горі | 690 | Ждяр-над-Сазавою | 1994 | Збудований в 1719—1726 роках, костел є одним з найвизначніших робіт Яна Блажея Сантіні-Айхела. Храм побудований у стилі «готичного бароко», і таким чином наочно демонструє перехід від готики до бароко в архітектурі, поєднуючи елементи ріних епох та віянь. Костел має форму п'ятикутної зірки — символа Яна Непомуцького, на честь якого храм побудований[11][12]. | iv |
5 | Історичний центр Кутної Гори з церквою Святої Варвари та костелом Внебовзяття Діви Марії в Седлицях | 732 | Кутна Гора | 1995 | Заснована поблизу покладів срібла, Кутна Гора швидко стала королівським містом. Аби підкреслити її статус та багатство, була побудована велика кількість об'єктів (Італійський двір, костел Святого Якуба, Кам'яний дім тощо), які формують єдине ядро. Дійшовши незмінними до нашого часу, вони служать наочним прикладом розвитку середньовічного міста крізь час. Готичний храм Святої Варвари та церква в Седлицях повпливали на розвиток архітектури у всій центральній Європі[13][14]. | ii, iv |
6 | Культурний ландшафт Ледниці-Вальтиці | 763 | Ледниці і Вальтиці, неподалік Бржецлава | 1996 | Територія об'єкту сформована довкола двох палаців: одного в Ледницях, іншого у Вальтицях. Рід Ліхтенштайнів, якому належали ці землі, протягом XVII—XX ст. сформував унікальний ареал, де гармонійно поєднуються різні стилі: бароко, маньєризм, класицизм, неоготика. Англійський парк, висаджений навкруги, містить низку інших архітектурних об'єктів високої цінності (храм Аполлона, Бельдевер, менші палаци). Як величний приклад рукотворного ландшафту, що мав вплив на подібні об'єкти у всьому дунайському регіоні, та за вдале поєднання різних стилів, яке підкреслює людську креативність, ледницько-вальтицький ареал був внесений до списку ЮНЕСКО[15][16]. | i, ii, iv |
7 | Сади і палац у Кромержижі | 860 | Кромержиж | 1998 | Комплекс складається із палацу архієпископа, виконаного у стилі бароко та двох садів: саду при палаці (чеськ. Podzámecká zahrada) та квіткового саду (чеськ. Květná zahrada). Перший сад був висаджений відповідно до тих же канонів бароко, але в XIX ст. змінений відповідно до віянь романтизму. Квітковий сад є рідкісним прикладом практично незміненого барокового парку. Обидва об'єкти в подальшому повпливали на планування парків у всій центральній Європі[17][18]. | ii, iv |
8 | Історичне село Голашовиці | 861 | Голашовиці, поблизу Чеських Будейовіц | 1998 | Голашовиці є рідкісним прикладом ідеально збереженого центральноєвропейського селища. Збережені будівлі побудовані в XVIII—XIX ст. та виконані у своєрідному стилі «південнобогемського народного бароко», стилю який поєднує класичні для бароко елементи з місцевими сільськими традиціями[19][20]. | ii, iv |
9 | Літомишльський замок | 901 | Літомишль | 1999 | Побудований у 1568—1558 роках, Літомишльський замок є чудово збереженим прикладом ренесансного палацу з аркадами, типу будівель, який виник в Італії, але найбільшого розвитку зазнав саме на території Чехії. Практично незміненим залишився і екстер'єр, виконаний технікою сграфіто. Окрім самого замку, культурну цінність мають і будівлі навколо нього, які наочно демонструють, як розвивалась резиденція знаті в центральній Європі крізь час під віянням різних епох та стилів[21][22]. | ii, iv |
10 | Колона Пресвятої Трійці в Оломоуці | 859 | Оломоуць | 2000 | Подібні колони типові для центральної Європи, однак оломоуцька колона є одним з найбільш досконалих прикладів як так званого «оломоуцького бароко», регіональної гілки течії в Чехії, так і бароко у всій центральній Європі загалом. Будова тривала з 1716 по 1754 роки, а зразком служила колона на площі Санта-Марія-Маджоре в Римі[23][24]. | i, iv |
11 | Вілла Тугендгат в Брні | 1052 | Брно | 2001 | Творіння Людвіга Міса ван дер Рое, вілла була побудована для родини Тугендгатів в 1929—1930 роках. Під час її створення архітектор використав інноваційні просторові та естетичні прийоми відповідно до ідей модернізму. Вілла продемонструвала, як нова течія та нові матеріали можуть відповісти на нові потреби у створені житла, а також допомогла утвердитись модернізму в усьому світі[25][26]. | ii, iv |
12 | Єврейський квартал[cs] і базиліка Святого Прокопа[cs] у Тршебичі | 1078 | Тршебич | 2003, 2018 (розширення) | Єврейський квартал та єврейське кладовище Тршебича наочно демонструють типовий для цієї общини устрій у центральній Європі. Загалом збереглися близько 120 житлових будинків, а також синагоги, рабинат, школа тощо. Разом з базилікою Святого Прокопа, побудованою в XIII ст., вони наочно демонструють співіснування юдейської та християнської культури у Європі протягом століть[27][28]. | ii, iii |
13 | Гірничий регіон Рудні Гори[cs] | 1478 | Устецький та Карловарський краї | 2019 | Транскордонний об'єкт (Чехія та Німеччина). Гірнича справа у цьому регіоні розпочалася з видобування срібла, а в XX ст. була на піку завдяки видобуванню урану. Загалом вона має понад 800 років, протягом яких задля ефективнішого видобування руд застосовувалися інноваційні технічні рішення, які в подальшому впливали на галузь у цілому світі. Перший дослідницький інститут, який вивчав питання гірництва, також виник на цих землях. Окрім історії самої галузі, на прикладі Рудних Гір можна простежити її вплив на побудову міст. Загалом у регіоні розташовані 22 об'єкти ЮНЕСКО, 5 з них в Чехії: Крупка, Яхимов, Червона вежа смерті[cs] у Викманові, гірничий регіон Гай—Коваржска—Мєднік[cs] та гірничий регіон Абертами—Горні Блатна—Божі Дар[cs][29][30]. | ii. iii. iv |
14 | Національна кінний завод в Кладрубах-над-Лабем[cs] | 1589 | Кладруби-над-Лабем поблизу Пршелоуча | 2019 | Кінна ферма була заснована ще в 1579 році і до сьогодні виконує свою функцію по розведенню білих кладруберів[cs]— унікальної барокової запряжної породи. Виведення та тренування таких тварин потребувало створення спеціальних умов, а тому весь комплекс ферми являє собою видатний приклад впливу людини на навколишню природу: тут створені пасовища, парки, побудовані згідно з французькими та англійськими традиціями, штучні водойми та канали, створені стежки для їзди. Тривало ферма забезпечувала роботою місцевих жителів[31][32]. | iv, v |
15 | Знамениті бальнеологічні курорти Європи | 1613 | Карловарський край | 2021 | До цього міжнародного об'єкту входять 11 міст: Баден (Австрія), Спа (Бельгія), Віші (Франція), Бад Емс, Баден-Баден, Бад Кіссінген (Німеччина), Монтекатіні-Терме (Італія) та Бат (Велика Британія). У Чехії знаходяться три міста: Карлові Вари, Маріанські Лазні та Франтішкові Лазні. Перелічені міста є прикладами розвитку курортної культури з XVIII ст. аж по 30-ті роки XX ст. на континенті та її впливу на урбаністику, а саме проєктування бюветів, колонад, а також великої кількості об'єктів для проведення вільного часу (театри, казино, парки). Курорти Європи посприяли міжнародному обміну в сфері науки та охорони здоров'я[33]. | ii, iii |
16 | Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи | 1133 | поблизу Ліберця | 2007 (вперше), 2017 (розширення), 2021 (розширення, Чехія) | Сюди входять 94 об'єкти у 18 країнах, у тому числі і в Україні, які представлені відносно недоторканими буковими лісами. Ті демонструють широкий спектр комплексних екологічних моделей і процесів за різних екологічних умов. Чеський об'єкт, Їзерскогорський буковий ліс[cs], доповнив список у 2021 році[34]. | ix |
17 | Жатець і край жатецького хмелю | 1558 | Жатець | 2023 | До об'єкту входить як саме місто, так і деякі навколишні території (хмільні поля поблизу, селище Трновани та замок Стекнік), які формують жатецький хмелярський регіон, чий клімат є надзвичайно сприятливим для вирощування хмелю. Через це регіон надзвичайно багатий на технічні об'єкти, які забезпечують збирання, зберігання та обробку хмелю, а з культурної точки зору дозволяють простежити розвиток цієї галузі протягом історії[35][36][37]. | iii, iv, v |
Загалом 13 чеських об'єктів претендують на отримання статусу світової спадщини.
Тип | Об'єкт | № WHC | Розташування | Час внесення | Інформація | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|
Будинки епохи Відродження в Славоницях | 1507 | Славониці | 2001 | Під час Відродження і до середини XVIII ст. Славониці були важливою торговою точкою на шляху між Прагою та Віднем. Опісля цей статус був втрачений і в місті не відбувалися жодні грандіозні перебудови, що і дозволило зберегти до сьогодення у майже незміненому стані пізньоготичні та ренесансні будинки, до того ж мова не йде про поодинокі об'єкти, а про повністю збережені площі та вулиці[38][39]. | i, ii, iv | |
Тршебоньська рибницька спадщина[cs] | 1509 | біля Тршебоня | 2001 | Об'єкт складається зі системи ставків для вирощування риби, каналів, що сполучають їх та історичного центра Тршебоня. Історія рибництва на цих землях триває з середини XIV ст., на початку XVI ст. викопані ставки Розмберк та Свєт, канали Золотий та Нова Рєка, які свого часу були вершиною інженерної думки. Завдяки довгій історії та функціонуванню до сьогодні, ставки біля Тршебоня дозволяють простежити історію та розвиток рибництва від Середньовіччя і тому вони номіновані на потрапляння до списку ЮНЕСКО[40][41][42]. | i, ii, iii, iv, v | |
Скельні міста Чеського раю | 1511 | Ліберецький, Середньочеський, Краловоградецький краї | 2001 | Скельні міста є групою розкиданих по всій території парку «Чеський рай» скель, які виникли унаслідок ерозії крейдяних пісковиків протягом мільйонів років. Уся площа парку ссановить близько 200 км2, скельних міст — 17,6 км2. До цієї групи входять Грубоскалське скельне місто[cs], Аполена[cs], Пршигразські скелі[cs], Сухі скелі[cs] та низку інших[43]. | не вказано | |
Пам'ятки Великої Моравії: Слов'янське городище в Микулчицях[cs] та церква Святої Маргарити в Копчанах | 1559 | Микулчиці, поблизу Годоніну, Південноморавський край | 2001 | Ці пам'ятки збереглися з часів Великої Моравії, першої західнослов'янської держави, що мала великий вплив на політичне життя усієї Європи та вкорінення християнства на території центральної Європи, а отже є прямими доказами її існування. У Чехії розташоване слов'янське городище, яке виникло у IX ст. на місці старіших поселень. На піку розвитку воно займало до 50 га, було оточено захисними стінами, містило декілька церков та князівський палац. Церква Святої Маргарити розташована в Словаччині[44]. | iii, v | |
Індустріальний комплекс в Остраві | 1560 | Острава | 2001 | У заяві йде мова про унікальність індустріального гірничого комплексу в Остраві, адже він не тільки демонструє технологічний розвиток цієї галузі від XIX ст., чи унікальну індустріальну архітектуру, а також являє собою сукупність розташованих в одній місцевості об'єктів (шахти, коксові заводи, доменні печі), що забезпечують повний цикл вироблення заліза на основі горіння антрациту. Запропоновано включити до ЮНЕСКО 4 об'єкти: Шахта «Анселм»[cs], Шахта «Міхал»[cs], Шахта «Глубина»[cs] та Вентиляційна шахта у Врбицях[cs][45]. | i, iv, v | |
Фортеця Терезин | 1561 | Терезин, біля Літомержиць | 2001 | Прохачі вважають, що Терезин є кульмінацією у побудові бастіонних споруд у Європі, по суті мова йде про один з останніх об'єктів такого типу. Однойменне місто поруч спроєктовано однотипно, з перевагою одно- чи двоповерхових будівель. Протягом Другої світової війни в місті сформували єврейське гетто, а в малій фортеці ув'язнювали учасників опору нацистам[46]. | i, ii, iv | |
Курортне місто Лугачовиці[cs] | 1562 | Лугачовиці | 2001 | На думку аплікантів, Лугацовиці є унікальним сплавом курортної урбаністики першої третини XX ст. та локальних мотивів. Низка тогочасних будівель спроєктовані Душанем Юрковичем, який поєднував популярний тоді модерн з карпатськими традиціями, інші архітектори у 20-ті роки творили під впливом функціоналізму. Ще однією причиною для включення називають давні традиції лікування мінеральними водами (приблизно від середини XVIII ст.), які уможливлюють розуміння розвитку бальнеології загалом[47]. | i, ii, iii, iv | |
Кам'яні скульптури «Вифлеєм» у Новому лісі поблизу Кукса[cs] | 1563 | Кукс, неподалік Двура-Краловего-над-Лабем | 2001 | На думку номінантів, скульптури створені Матіашем Бернардом Брауном на початку XVIII ст. є унікальним пленерним творінням, апофеозом високого бароко в цілій центральній Європі. Розташована неподалік ще однієї визначної пам'ятки — замку Кукс, до чиїх садів перенесено частину скульптур[48][49]. | i, ii, iv | |
1564 | Карлштейн, неподалік Бероуна | 2001 | Замок являє собою унікальний трирівневий архітектурний ансамбль, низка об'єктів якого становлять велику художню цінність, як-от церква Діви Марії та каплиця Святої Катерини. Їхнє оздоблення інтер'єру є одним з найкращих збережених творінь придворних празьких митців. З погляду культури замок слугував резиденцією Карла IV, місцем зберігання королівських клейнодів та задумувався для укріплення Богемії як центру Священної Римської імперії[50]. | i, ii, iv | ||
Розширення об'єкту «Історичний центр Праги» визначними пам'ятниками в його околицях (Мюллерова вілла, Бржевновський монастир, літній палац Гвєзда) | 1565 | Прага | 2001 | Запропоновано долучити до об'єкту «Історичний центр Праги» такі будівлі:
| i, ii, iv | |
Єштедська телевежа з готелем на горі Єштед | 5152 | біля Ліберця | 2007 | Апліканти вважають, що побудова Єштедської телевежі з готелем вимагала унікальних для свого часу технологічних рішень, наприклад, створення та уміщення 800 кг маятника, який нівелював хитання під дією вітрів, чи вироблення спеціальних склотекстолітних панелей, що приховували антени, але не погіршували їхньої передачі. У глобальному масштабі унікальним є поєднання гірського готелю та телевежі (такої комбінації більше ніде не існує). Стиль побудови дуже нагадує гай-тек і, на думку аплікантів, був однією з його предтеч[52][53][54]. | i, ii, iv | |
Станція очистки стічних вод в Празі-Бубенеч[cs] | 6485 | Прага (Бубенеч) | 2020 | Станція побудована в 1901—1906 роках, а запущена в роботу 1907 року, до 1967 року виконувала свою функцію. Її запропоновано внести до списку ЮНЕСКО тому, що вона демонструє розвиток інженерної думки у проєктуванні каналізацій та очистці води від нечистот та є єдиною збереженою будівлею такого типу в Європі[55][56]. | ii, iv | |
Паперова фабрика у Великих Лосінах[cs] | 6757 | Велке Лосіни | 2024 | Паперова фабрика ручного виготовлення паперу була побудована десь у проміжку між 1591—1596 роками. Вона складається з восьми поєднаних між собою будівель, серед них водного млина, та виконує роль єдиного на території Чехії музею, пов'язаного з ручним виробленням паперу. Фабрика досі функціонує як виробництво, що робить її найстарішою діючою такою папірнею у цілій Європі та дозволяє вивчати історію цієї галузі[57][58][59]. Вперше внесена як кандидат у 2001 році (під номером 1508), у 2024 році перевнесена до списку кандидатів як складова міжнародної заявки «Європейські паперові фабрики (з доби ручного виробництва паперу), куди ще входять паперові фабрики у Капелязасі (Іспанія), Гомбургу та Нідерцвенітцу (Німеччина), Душниках-Здрую (Польща) та Пеші (Італія)[60]. | ii, iii, iv |
Два об'єкти у минулому були у списку кандидатів на внесення до світової спадщини, однак з різних причин у подальшому їх зняли. Історичний центр Оломоуця не ввійшов до спадщини ЮНЕСКО — замість нього схвалили колону Пресвятої Трійці[61].
Об'єкт | № WHC | Розташування | Час розгляду | Інформація |
---|---|---|---|---|
Монастирська церква Вознесення Діви Марії, святого Вольфанга та святого Бенедикта в Кладрубах[cs] (чеськ. Kladrubský klášter) | 691 | Кладруби | 1993—1994 | Об'єкт не внесли до світової спадщини рішенням виконавчого комітету 1994 року[62]. Надалі тривали дискусії щодо повторної спроби номінації костелу[63][64], однак 2020 року тодішній міністр культури Чехії Лубомир Заоралка виключив будь-яку активність на цьому поприщі у майбутньому[65]. |
Роботи Йоже Плечника — людиноорієнтований урбанізм[en] (чеськ. Nadčasová humanistická architektura Jože Plečnika v Lublani a v Praze) | — | Прага | 2015—2018 | Первинно міжнародний об'єкт: переважна кількість складників була розташована в Любляні, але Церква Святого Серця Діви Марії[cs] — в Празі на Виноградах. Після рекомендацій експертів у 2018 році, Словенія вирішила подати виключно національну заявку[66] (та була схвалена 2021 року[67]) |
- ↑ Miloš Duraj, Marian Marschalko, Dominik Niemiec, Isik Yilmaz (1 січня 2016). Monuments of the Czech Republic on the UNESCO World Heritage Site List and their Significance for Geotourism. Procedia Engineering (англ.) . Т. 161. с. 2265—2270. doi:10.1016/j.proeng.2016.08.826. ISSN 1877-7058. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ 159/1991 Sb. Úmluva o ochraně světového kulturního a přírodního dědictví. Zákony pro lidi (чеська) . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Czechia. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Praha - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Historic Centre of Prague (англ.) . UNESCO World Heritage. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Historie města Český Krumlov (чеська) . Encyklopedie Českého Krumlova. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Český Krumlov - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Historic Centre of Český Krumlov. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Telč - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Historic Centre of Telč. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Žďár nad Sázavou - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Pilgrimage Church of St John of Nepomuk at Zelená Hora. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Kutná Hora - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česco Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Kutná Hora: Historical Town Centre with the Church of St Barbara and the Cathedral of Our Lady at Sedlec. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Lednicko-valtický areál - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Lednice-Valtice Cultural Landscape. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Kroměříž - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Gardens and Castle at Kroměříž. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Holašovice - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česco Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Holašovice Historic Village. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Litomyšl - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Litomyšl Castle. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Olomouc - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Holy Trinity Column in Olomouc. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Brno - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ Tugendhat Villa in Brno. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Třebíč - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Jewish Quarter and St Procopius' Basilica in Třebíč. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Krušnohoří - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Erzgebirge/Krušnohoří Mining Region. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Kladruby nad Labem - Představení. www.unesco-czech.cz (чеська) . Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Landscape for Breeding and Training of Ceremonial Carriage Horses at Kladruby nad Labem. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ The Great Spa Towns of Europe. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. Žatec and the Landscape of Saaz Hops. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 19 березня 2024.
- ↑ Žatec a krajina žateckého chmele. www.zatec-and-the-landscape-of-saaz-hops.com (чеська) . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Strnadová, Miroslava (8 жовтня 2023). Žatec je v UNESCO, zápis je však výzva. Lze udržet turisty déle než den?. iDNES.cz (чес.). Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ Cesta do UNESCO: Město Slavonice. www.slavonice-mesto.cz (чеська) . Сайт міста Славониці. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Renaissance Houses at Slavonice. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Třeboňské rybníkářské děďictví. třeboňsko.cz (чеська) . Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Třeboňské rybníkářské dědictví (чеська) . Země světa. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Fishpond Network in the Trebon Basin. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Český ráj (Czech Paradise) Rock Cities. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Sites of Great Moravia: Slavonic Fortified Settlement at Mikulcice - Church of St.Margaret at Kopčani. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ The Industrial Complexes at Ostrava. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ The Fortress of Terezín. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
- ↑ The Spa at Luhacovice. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ The Betlém Rock Sculptures near Kuks. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ Hospitál Kuks. www.hospital-kuks.cz (чеська) . Národní památkový ústav. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ The Karlstejn Castle. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
- ↑ Extension of the World Heritage Site "Historic Centre of Prague" with the important Monuments in its Vicinity. UNESCO World Heritage (англ.) . UNESCO World Heritage. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Mountain-top Hotel and Television Transmitter Ještěd. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ České Radiokomunikace začaly opravovat plášť vysílače na Ještědu (чеська) . Archiweb. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Petr Vorlík, Benjamin Fragner, Lukáš Beran (2010). Ještěd / evidence hodnot poválečné architektury (PDF) (чеська) . Praha: České vysoké učení technické v Praze. с. 32—35. ISBN 978-80-01-04475-9. Архів (PDF) оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Podělanej Karlštejn. Tak se říká čistírně vod, kde točil i Tom Cruise. iDNES.cz (чеська) . 16 березня 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Old Wastewater Treatment Plant in Prague-Bubeneč. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Paper Mill at Velké Losiny. UNESCO World Heritage (англ.) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Ruční papírna s vodním náhonem - Památkový Katalog. pamatkovykatalog.cz (чеська) . Národní památkový ústav. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Ruční papírna Velké Losiny - Ruční papírna (чеська) . Офіційний сайт паперової фабрики в Великих Лосінах. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ European Paper Mills (from the era of hand-made paper) (Czechia). whc.unesco.org. Процитовано 8 липня 2024.
- ↑ World Heritage in Czechia | For UNESCO World Heritage Travellers. www.worldheritagesite.org. Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ 18 COM XI - Decision. UNESCO World Heritage Centre (англ.). UNESCO World Heritage. Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Kohout, Jiří (11 березня 2014). Stane se klášter v Kladrubech světovým dědictvím?. Deník.cz (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Kohout, Jiří (20 жовтня 2018). Chtějí pro klášter světové dědictví. Tachovský deník (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ portadesign.cz. Kladrubský klášter na seznamu UNESCO nebude. Mohl by ale usilovat o "Označení Evropské dědictví". www.klaster-kladruby.cz (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Řezníčková (6 січня 2018). Unikátní pražský kostel na seznamu UNESCO nebude, nový oltář dostane. iDNES.cz (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ The works of Jože Plečnik in Ljubljana – Human Centred Urban Design. UNESCO World Heritage Centre (англ.). UNESCO World Heritage. Процитовано 11 жовтня 2023.
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії. UNESCO. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 4 вересня 2021.
- Список об'єктів-кандидатів в Чехії на потрапляння до Світової спадщини ЮНЕСКО. UNESCO. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 4 вересня 2021.
- UNESCO památky. České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- Список кандидатів на сайті Національного реєстру пам'яток Чехії. Narodní Památkový Ústav. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на сайті Національного реєстру пам'яток Чехії. Narodní Památkový Ústav. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |