French
DeutschСтавкове (Розквітівська сільська громада) — Вікіпедія
| село Ставкове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район |
| Тер. громада | Розквітівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020230120073044 |
| Облікова картка | с. Ставкове[1] |
| Основні дані | |
| Засноване | 1818 |
| Перша згадка | 1818 (206 років)[1] |
| Населення | 1025 (2001) |
| Територія | 3,636 км² |
| Густота населення | 281,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67322 |
| Телефонний код | +380 5696 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°10′57″ пн. ш. 30°38′18″ сх. д. / 47.18250° пн. ш. 30.63833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 111 м[2] |
| Відстань до обласного центру | 115 км |
| Відстань до районного центру | 25 км |
| Найближча залізнична станція | Раухівка |
| Відстань до залізничної станції | 16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67324, Одеська обл., Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1[3] |
| Сільський голова | Лозов Віталій Вячеславович[3] |
| Карта | |
  Ставкове | |
 Ставкове | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Ставкове́ (до 1945 року — Вейсове) — село Розквітівської сільської громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1025 осіб.[1]
Розташоване за 16 км від залізничної станції Раухівка, за 25 км від районного центру Березівка та за 35 км від траси Київ — Одеса.
Поселення епохи бронзи в цій місцевості існували ще у II тисячоліття до нашої ери. Такі поселення зокрема знайдені поблизу сучасного села Кринички.
Саме ж село Ставкове вперше згадується у 1818 році під назвою Вейсове,[1] спочатку як хутір, пізніше як село.
Від січня 1918 року село потрапило під владу комуністів.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2 жителі села[4].
Із початком німецько-радянської війни 405 мешканців села брали участь у бойових діях в лавах Червоної армії. За бойові заслуги 216 з них удостоєні урядових нагород, 185 односельчан загинули. За радянських часів у селі був встановлений пам'ятник загиблим у німецько-радянській війні.
Із поверненням комуністичної влади, у 1945 році, село змінило свою назву на Ставкове, що ймовірно пов'язане із великими ставками, розташованими посеред села. У радянські часи в Ставковому знаходилася центральна садиба колгоспу імені XXII з'їзду КПРС. Головою колгоспу тривалий час працював Ведута Павло Пилипович, двічі Герой Соціалістичної праці. Тут діяли допоміжні підприємства: млин, олійниця, хлібозавод, найбільший в районі консервний завод, ремонтна, столярна і деревообробна майстерні, а також кар'єр каменю-вапняка.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1020 осіб, з яких 477 чоловіків та 543 жінки.[5]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1025 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,07 % |
| російська | 3,41 % |
| румунська | 2,05 % |
| білоруська | 0,68 % |
| болгарська | 0,29 % |
| вірменська | 0,29 % |
| гагаузька | 0,1 % |
| румунська | 0,1 % |
- Пам'ятник воїнам, загиблим під час німецько-радянської війни.
- Пам'ятник колишньому голові колгоспу Я. С. Онохіну.
- Погруддя Павла Ведути.
- Пам'ятник Леніну (перебуває в зруйнованому стані).
У Ставковому є середня школа, будинок культури із залом на 600 місць, бібліотека з книжковим фондом 13,2 тис. примірників. В селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок-ясла, будинок побуту, готель, торговий комплекс, відділення зв'язку та ощадна каса.
- Ведута Павло Пилипович — голова колгоспу імені XXI з'їзду КПРС, двічі Герой Соціалістичної праці.
- Манайло Максим Федорович — розстріляний у 1938 році за так звану «антирадянську агітацію». Реабілітований 16 червня 1989 року.[8]
- Михайленко Марія Русланівна - кицюня і гарнюня, мілашка і зайчишка.
- ↑ а б в г Облікова картка с. Ставкове. rada.gov.ua. Верховна рада України. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Прогноз погоди в с. Ставкове. weather.in.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ а б Розквітівська сільська громада. rozkvitivska.gromada.org.ua. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Ставкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Книга памяти Краснодарского края [Архівовано 31 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія села з Історії міст і сіл Одеської області (рос.)
- Ставкове — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |