Старе Затишшя — Вікіпедія

Старе Затишшя
Харків
Загальна інформація
49°57′17″ пн. ш. 36°25′4″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 36.41778° сх. д. / 49.95472; 36.41778
Країна  Україна
Район Індустріальний район
Адмінодиниця Індустріальний район
Поштовий індекс 61028
Телефонний код 57
маршрутне таксі 21т
Метрополітен Індустріальна
Залізнична інфраструктура Лосєве ІІ
Файл:Старе Затишшя
Карта
Мапа

Старе Затишшя[1] — мікрорайон у Індустріальному адміністративному районі міста Харків, колишня частина села Затишшя, що увійшла до складу міста у 2012 році[2].

У Старому Затишші розповсюджена приватна малоповерхова забудова. Населення на 2001 рік складало 654 особи.

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Старе Затишшя розташоване на північ та схід від промзони Індустріального району та на захід від окружної дороги.

Центральна вісь мікрорайону - вулиця Румянцівська.

Межі мікрорайону

[ред. | ред. код]

Знаходиться в північно-східній частині Індустріального адміністративного району міста.

Річки і струмки

[ред. | ред. код]
  • р. Велика Долина;— права притока Роганки, протікає з північного боку селища.

Історія

[ред. | ред. код]

На місці цього мікрорайону у XIX столітті був хутір Рум'янцев[3]

Старе Затишшя виникло у 1925 р., як хутір Затишшя при тваринницько-овочевому радгоспі ім. Червоної армії[4]. Початково було 10 дворів[5]

Згідно з переписом 1926 р. тут мешкало 39 осіб[5]

У 1940 році на хуторі Затишшя були два двори та ставок[6]

У 2012 році цей квартал було відокремлено від села Затишшя та приєднано до Харкова.[2].

Частина Харкова

[ред. | ред. код]

26 жовтня 2012 р. в Старому Затишші було перейменовано вулиці[7].

У червні 2022 року Старе Затишшя зазнало масованого артилерійського обстрілу російських окупантів[8]

Пошта

[ред. | ред. код]

Раніше тут діяло відділення «Укрпошти» №28 (вулиця Румянцівська, 6)

Транспорт

[ред. | ред. код]

У Старому Затишші немає метрополітену, трамваю та тролейбусу. Транспортне сполучення підтримується маршрутними таксі.

Автобуси і маршрутне таксі

[ред. | ред. код]
  • 21т (метро Індустріальна - Старе Затишшя)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Дівчинка читала книжку, жінка поралася на городі: історії людей, які загинули в одну добу обстрілів на Харків. Українська правда: Життя. 1 липня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2024. Процитовано 11 грудня 2024.
  2. а б Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5215-VI «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області»
  3. http://etomesto.com/map-ukraine_trehverstka-kharkov/?x=36.424938&y=49.956501
  4. http://freemap.com.ua/maps/rkka-500m/M-37-73-B.jpg [Архівовано 2019-01-02 у Wayback Machine.]
  5. а б http://history.org.ua/LiberUA/ZalPunKharkOkr_1930/ZalPunKharkOkr_1930.pdf
  6. Карта-километровка Харькова [[РККА]], 1941 год. // Х. Затишье (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка); Проігноровано невідомий параметр |publise= (довідка)
  7. http://kharkiv.rocks/reestr/611422
  8. https://life.pravda.com.ua/society/2022/07/01/249351/ Дівчинка читала книжку, жінка поралася на городі: історії людей, які загинули в одну добу обстрілів на Харківщині