Індустріальна (станція метро, Харків) — Вікіпедія

Індустріальна
Харківський метрополітен Холодногірсько-Заводська лінія
Загальні дані
Тип	колонна, мілкого закладення
Проєктна назва	Електротяжмаш
Стара назва	Пролетарська
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Будівництво
Дата відкриття	11 серпня 1978
Архітектор(и)	Співачук, Краснолобов, Нікулін, Чечельницький
Транспорт
Наземний транспорт	Т: 23, 26 Тр: 7, 45, 46 Лосєве ІІ
Інше
Географічні координати	49°56′46.45″ пн. ш. 36°23′55.72″ сх. д. / 49.9462361° пн. ш. 36.3988111° сх. д. / 49.9462361; 36.3988111
Стільниковий зв'язок	Київстар

Холодногірсько-Заводська лінія
Легенда Залютине оборотні тупики Холодна гора Вокзальна +зал Центральний ринок р. Лопань Майдан Конституції з'їзд до другої лінії р. Харків Левада +зал ССГ до третьої лінії Спортивна Заводська +зал Турбоатом ТЧ-1 «Немишлянське» Палац Спорту Армійська Імені О.С. Масельського Тракторний завод +зал Індустріальна  +зал оборотні тупики Східна Роганська Південна

«Індустріальна» (до 17 травня 2016 — «Пролетарська») — 13-та станція Харківського метрополітену. Кінцевий пункт першої черги метрополітену. У конструкції цього станційного комплексу багато спільного зі станцією «Левада», з тією різницею, що тут мають перевагу червонасті та золотаві тони.

Колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною платформою.

Станція з колійним розвитком— 6-стрілочні оборотні тупики в кінці лінії.

Східний вестибюль з'єднаний з найдовшим в Харкові підземним переходом. Виходи з нього ведуть до заводу «Електроважмаш», трамвайної лінії, до автостанції «Заводська», залізничної станції Лосєве ІІ. Тролейбуси й автобуси підвозять до станції мешканців Роганського та Східного масиву. Отже, станція є одним з найбільших транспортних вузлів Харкова.

Злегка розширюються догори колони, оброблені рожевим мармуром «Буровщина» Іркутського родовища. Цей же мармур використаний для обробки цоколів колійних стін і вертикальних вставок, на яких укріплені прикраси з латуні. Колійні стіни облицьовані світло-сірим мармуром Саяно-Шушенського родовища, стіни вестибюлів — білим мармуром «Коєлга». Цікавий геометричний малюнок підлоги набраний з плит лабрадориту і червоного граніту. Станційний зал освітлений люмінесцентними світильниками, розташованими між ребрами плит перекриття.

Оформлення станції включає дві тематичні декоративно-художні композиції з кераміки, встановлені на торцях перекриття над сходами. Правда, західний вестибюль станції, що веде до заводів ДСК-1 і 8-й ДПЗ, закрили в середині 1990-х років через низький пасажиропотік. 16 березня 2009 року його знову відкрито.

Східний вестибюль з'єднаний з довжелезним в Харкові підземним переходом. Виходи з нього ведуть до заводу «Електроважмаш», трамвайної лінії, до автостанції «Заводська», залізничної станції Лосєве ІІ. Тролейбусні та автобусні маршрути підвозять до станції жителів Роганського і Східного жилмасивів. Таким чином, станція є одним з найбільших транспортних вузлів Харкова.

17 травня 2016 року рішенням Харківської обласної державної адміністрації станцію було перейменовано на «Індустріальну»^[1].

• Харківський метрополітен

• Розклад приміських електропоїздів по станції Лосєве ІІ