Старший жуз — Вікіпедія

	Старший жуз
Дата створення / заснування	1718
Столиця	Ташкент
Замінений на	Кокандське ханство
На заміну	Казахське ханство
Мова комунікації	казахська
Час/дата припинення існування	1822

Великий або Старший жуз (каз. Ұлы Жүз — Ули-жуз), також Ак-арис — казахський жуз, група родів і племен, що разом з племенами мінгів панували на території Семиріччя і сучасного Південного Казахстану та частині сучасної території західного Китаю та Узбекистану (Ташкентська область). Включав в себе племена дулатів, албанів, суанів, кангли, жалайир, сиргелі, шаншкили, шапирашти, сари-уйсин та інших. У XIX столітті чисельність Старшого жузу становило близько 550 тисяч людей^[1].

Роди і племена старшого жузу

Роди старшого жузу входили в племінний союз «уйсин», що походив від племені усунь.

Дулати. Мешкали на берегах Ілі, а також в долинах Чу і Таласу і аж до середньої течії Сирдар'ї. Ділиться на чотири великих роди — ботпай, шимир, сіким і жанис.
Шапирашти. Переважно заселяли передгір'я Заілійського Алатау та територію навколо сучасного міста Алмати.
Албани. Проживали на південно-східній стороні гір Алтинемель, північній частині Заілійського Алатау, верхній течії Ілі, на берегах річок Текес та Чарин, на Кольсайських озерах.
Суани. Жили на південно-східній стороні Джунгарського Алатау, передгір'ях Алтинемеля.
Жалайири. Мешкали в передгір'ях Джунгарского Алатау, Аркарли, Малайсари, на берегах річок Каратал, Ілі та на південно-східному узбережжі озера Балхаш.
Кангли. Займали територію сучасної Південно-Казахстанської області, схили Джунгарського Каратау.
Сари-уйсини. Кочували переважно лівим берегом Ілі, в передгір'ях Заілійського Алатау, на правому березі Таласу, берегах річки Каргати до її злиття з Чу.
Сиргелі. Жили в середній течії Чу, нижній течії Таласу, в передгір'ях Каратау, а також на території сучасної Південно-Казахстанської області, що межує з Узбекистаном і території сучасної Ташкентської області.
Ошакти. Кочували в нижній течії Таласу, південно-східних відрогах Каратау.
Шаншкили. Заселяли райони сучасної Південно-Казахстанської області на кордонах з Узбекистаном.
Исти. Мешкали на узбережжі північного Балхашу і території сучасної Жамбилської області.

Див. також

Примітки

↑ Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

Джерела

* Ұлы жүз // Қазақстан : Ұлттық энциклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — Т. 9. — ISBN 5-89800-123-9. (казах.)

Н. Э. Масанов, Ж. Б. Абылхожин, И. В. Ерофеева, А. Н. Алексеенко, Г. С. Баратова. История Казахстана: народы и культуры : учебное пособие. — Алматы : Дайк-Пресс, 2001. — 608 + 28 (вкл.) с. — ISBN 9965-441-31-6. (рос.)
А. Т. Толеубаев, Ж. К. Касымбаев, М. К. Койгелдиниев, Е. Т. Калиева, Т. Т. Далаева, перевод с казахского языка С. Бакенова, Ф. Сугирбаева. История Казахстана. — Алматы : Мектеп, 2006. — 240 с. — ISBN 9965-33-628-8. (рос.)

[zhuz-1] Казахское ханство. Феодальная раздробленность > Жузы. История Казахстана: имена, события, факты. (рос.)

[1]

п о р Історичні державни, що існували на території сучасного Казахстану
Стародавній світ	Андроновська культура, Саки VIII — III до н.е. Масагети VIII — III до н.е. Усунь III до н.е. — III Кангюй III до н.е. — IV Сармати VII до н.е. — IV Гуни 370—469 Жужанський каганат 402—552 Ефталіти до 565 Юебань 160—490 Гаоцзюй 480—540
Раннє середньовіччя	Тюркський каганат 552—603 Західний тюркський каганат 603—704 Тюргеський каганат 704—756 Карлуцький каганат 756—940 Кангарський союз 659—750 Хозарський каганат 650—969 Кимацький каганат 750—1035 Огузька держава 756—1055 Карлуцьке ханство 960—1224 Караханідська держава 942—1212 Західнокараханідське ханство 1042—1212 Східнокараханідське ханство 1042—1212 Каракитайське ханство 1128—1213 Кипчацький каганат 1030—1219 Хорезмська імперія 1097—1231 Найманське ханство 1210—1218
Пізнє середньовіччя	Монгольська імперія 1205—1291 Золота Орда 1224—1242 Чагатайський улус 1224—1346 Уґедейський улус 1224—1242 Золота Орда 1242—1481 Улус Орда-Іхена 1227—1309 Улус Шибана 1227—1280 Біла Орда 1309—1446 Синя Орда 1227—1280 Ханство Абулхаїра 1428—1598 Ногайська орда 1440—1634 Мангістауське ханство 1362—1375 Сигнакський улус 1340—1446 Могулістан 1346—1706 Ташкентська держава 1501—1627
Від ханства до жузів і Букеєвської Орди	Казахське ханство 1465—1847 Старший жуз 1715—1822 Середній жуз 1715—1822 Молодший жуз 1715—1731 Букеєвська орда 1801—1872
У складі Російської імперії	Алашська автономія 1917—1920 Радянська Росія 1920—1922
Новітня історія	Киргизька АРСР 1920—1925 Казахська АРСР 1925—1936 Казахська РСР 1936—1991 Республіка Казахстан з 1991