Стенфордський тор — Вікіпедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити. Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Стенфордський тор|7 листопада 2024}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день. Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2012) Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2013)

Стенфордський тор — проєкт космічного поселення (великої космічної станції, так званого «Просторового середовища») у формі тора (бублика), здатного вмістити від 10 до 140 тис. постійно проживаючих людей.

Стенфордський тор було запропоновано протягом літа 1975 НАСА студентами Стенфордського університету з метою осмислити проєкт майбутніх космічних колоній. Пізніше Джерард О'Нілл представив свій Острів Один або Сферу Бернала, як альтернативу тору. «Стенфордський тор», тільки у більш детальній версії, що являє собою концепцію кільцеподібної обертової космічної станції, був представлений Вернером фон Брауном (або Вернеру фон Брауну).

В роботі 1975 року описано тор діаметром близько 1,8 кілометра, у якому проживає 10 000 осіб. Він обертається навколо своєї осі (1 оберт на хвилину), створюючи штучну гравітацію в 0,9-1 g у внутрішній частині зовнішнього кільця внаслідок відцентрової сили.

Сонячне світло надходить всередину через систему дзеркал. Кільце з'єднується з маточиною через «спиці», що є коридорами для руху людей і вантажів з осі й назад. Нарешті, маточина на обертовій осі станції відчуває найменшу штучну гравітацію і найкраще підходить для стикувального вузла для приймання космічних кораблів. Невагомість створюється в нерухомому модулі, який приєднано до осі станції.

Внутрішній простір тора є житловим, він досить великий для створення штучної екосистеми та природного оточення. Всередині він подібний до довгої вузької льодовикової долини, чиї кінці, зрештою, вигинаються вгору, щоб сформувати коло. Населення живе тут в умовах, подібних до густонаселеного передмістя. Також всередині кільця є відділення для заняття сільським господарством і житлова частина.

У науковій фантастиці було створено багато варіантів колесоподібних космічних станцій, але можливо більш видатною була космічна станція на орбіті Землі, вигадана Артуром Кларком і Стенлі Кубриком і зображена у фільмі «Космічна одіссея 2001».

• У романах трилогії про Гею (Gaea Trilogy) Джона Варлі описується незвичайний природний (?) Супутник Сатурна, схожий на Стенфордський тор.
• У аніме-серіалі Mobile Suit Gundam Wing найбільше число космічних колоній на земній орбіті має форму Стенфордського тора. Аніме серії Mobile Suit Gundam 00 також зображує орбітальну станцію типу Стенфордського тора.
• У 2009 році вийшов фільм «Пан Ніхто», в якому головний герой подорожував на Марс на кораблі, частина якого мала форму Стенфордського тора.
• В Іграх X³: Возз'єднання і X³: Земний конфлікт Головна станція захисту землі «Торус» є гігантським варіантом Стенфордського тора. Пізніше ця станція була саботована. Також більшість станцій раси Аргон і Землі мають схожі зі Стенфордським тором частини.
• У серіалі Доктор Хто в серіях «The Ark in space» і в «Revenge of the Cybermen» є станції у формі Стенфордського тора.
• У фільмі «Елізіум» космічна станція частково відповідає проєкту Стенфордського тора.
• Таку форму має зореліт «Ixion» у однойменній відеогрі 2022 року.

• Космічне поселення
  • Сфера Бернала
  • Колонія О'Нейла
• Колонізація космосу
• Світ-Кільце