Стефан Брізе — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брізе (значення).
Стефан Брізе
фр. Stéphane Brizé
Стефан Брізе у 2013 році
Дата народження18 жовтня 1966(1966-10-18) (58 років)
Місце народженняРенн, Іль і Вілен, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіярежисер, сценарист, актор, продюсер
Роки активності1993 — наш час
IMDbID 0110300
Стефан Брізе у Вікісховищі

Стефа́н Брізе́ (фр. Stéphane Brizé; нар. 18 жовтня 1966, Ренн, Іль і Вілен, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Стефан Брізе народився 18 жовтня 1966 року в Ренні (департамент Іль і Вілен, Франція)[1]. Навчався на інженера, після чого певний час працював на телебаченні, потім захопився театром — став брати уроки акторської гри, здійснив кілька театральних постановок.

У 1993 році зняв свій перший короткометражний фільм «Bleu dommage». Повнометражний дебютний фільм режисера «Синява міст», що відбувся у 1999 році, потрапив до програми «Двотижневика режисерів» Каннського кінофестивалю. Другий фільм Брізе «Я тут не для того, щоб мене любили» (2005) відзначний трьома номінаціями на премію «Сезар» (найкраща чоловіча роль, найкраща жіноча роль та найкраща чоловіча роль другого плану). У 2006 році поставив фільм «Між дорослими», продюсером якого виступив Клод Лелюш.

Четвертий фільм Стефана Брізе «Мадемуазель Шамбон», знятий у 2009 році за книгою Еріка Голдера, мав величезний успіх у французької публіки (стрічку подивилися понад 600 тисяч глядачів)[2] і був номінований на 3 премії «Сезар» та на американську кінопремію «Незалежний дух». Фільм 2012 року «За кілька годин весни» за участю Венсана Лендона, Елен Вансен та Еммануель Сеньє біло номіновано у 4 категоріях на отримання премії «Сезар».

У 2015 році фільм режисера «Закон ринку» змагався за «Золоту пальмову гілку» 68-го Каннського кінофестивалю[3] та отримав Приз екуменічного журі, а виконавець головної ролі Венсан Лендон — Приз за найкращу чоловічу роль.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Прим.: к/м — короткометражний фільм

Режисер та сценарист
Рік Назва Оригінал Опис
1993 Bleu dommage к/м, режисер, сценарист
1999 Синява міст Le bleu des villes режисер, сценарист
2005 Я тут не для того, щоб мене любили Je ne suis pas là pour être aimé режисер, сценарист
2006 Між дорослими Entre adultes режисер, сценарист
2009 Мадемуазель Шамбон Mademoiselle Chambon режисер, сценарист(з Флоренс Віньон)
2012 За декілька годин до весни Quelques heures de printemps режисер, сценарист (з Флоренс Віньон)
2015 Закон ринку La loi du marché режисер, сценарист (з Олів'є Горсом)
2016 Життя Une Vie режисер, сценарист (з Флоренс Віньйон)
2018 На війні En guerre режисер
Актор
  • 1993: Bleu dommage — к/м
  • 1995: Для крихітки Маргері / Au petit Marguery — інтерн
  • 1995: Ada sait pas dire non — к/м
  • 1999: Наші щасливі життя / Nos vies heureuses — Марко
  • 2008: Новий протокол / Le nouveau protocole — Жильбер Вассер

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди і номінації Стефана Брізе[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль детективних фільмів у місті Коньяк
1994 Найкращий короткометражний фільм Bleu dommage Перемога
Кінофестиваль у Довілі
1999 Приз Мішеля д'Орнано Синява міст Перемога
Міжнародний фестиваль франкомовних фільмів у Намюрі
1999 Приз молодіжного журі (Похвальний відгук) Синява міст Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2005 Головний приз Золота мушля Я тут не для того, щоб мене любили Номінація
Приз CAC за найкращий фільм Перемога
Фестиваль романтичних фільмів у Вероні
2006 Спеціальний приз журі Я тут не для того, щоб мене любили Перемога
Стамбульський міжнародний кінофестиваль
2010 Приз ФІПРЕССІ Мадемуазель Шамбон Перемога
Премія «Сезар»
2010 Найкращий адаптований сценарій Мадемуазель Шамбон Перемога
2013 Найкраща режисерська робота За декілька годин до весни Номінація
Найкращий сценарій Номінація
2016 Найкращий фільм Закон ринку Номінація
Найкращий режисер Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
2015 Золота пальмова гілка Закон ринку Номінація
Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка Перемога
2018 Золота пальмова гілка На війні Номінація
Премія «Люм'єр» (22-га церемонія)
2017 Найкращий режисер Життя Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Лачено (Італія)
2018 Премія П'єра Паоло Пазоліні за життєві досягнення Перемога

Громадська позиція

[ред. | ред. код]
С. Брізе (третій справа) у Каннах, 2015

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ AlloCine
  2. ↑ Mademoiselle Chambon — Secousse[недоступне посилання з травня 2019]
  3. ↑ 2015 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 червня 2015.
  4. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Стефана Брізе на сайті IMDb(англ.)
  5. ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефан Брізе


Кінорежисер Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефан_Брізе&oldid=40332946