Стефан (Нещерет) — Вікіпедія

Єпископ Стефан
Анатолій Володимирович Нещерет
Єпископ Туровський та Мозирський
30 січня 2005 — 7 червня 2012
Обрання: 24 грудня 2004
Попередник: Петро (Карпусюк)
Наступник: Леонід (Філь)
 
Альма-матер: Київська духовна академія (2002) і Московська духовна семінарія (1988)
Діяльність: диякон, пресвітер, парох, ігумен, архімандрит, архієпископ
Народження: 3 січня 1966(1966-01-03) (58 років)
Україна Україна село Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область
Священство: 3 червня 1987
Чернецтво: 4 січня 1987
Єп. хіротонія: 30 січня 2005

Нагороди:

Орден преподобного Сергія Радонезького орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня Орден святителя Кирила Турівського ІІ ступеня

CMNS: Стефан у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нещерет.

Єпископ Стефа́н (цивільне Анатолій Володимирович Нещерет ; білор.:Анатолій Уладзіміравіч Нешчарэт; 3 січня 1966,Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область) — єпископ Російської православної церкви українського походження; архієрей Білоруського екзархату РПЦ з титулом «Гомельський та Жлобинський». Голова Комісії по канонізації святих Білоруського екзархату РПЦ. Випускник Київської духовної академії РПЦ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1982 року закінчив середню школу, жив у Чернігові, там проходив послух у архієпископа Чернігівського та Ніжинського Антонія (Вакарика). 1984 року поїхав на навчання до Москви. 4 січня 1987 року пострижений в чернецтво у Московії, у Троїце-Сергієвій лаврі. Там само 14 січня року рукопокладений на ієродиякона, 3 червня — в сан ієромонаха.

1988 року закінчив Московську духовну семінарію, 2002 року — Київську духовну академію.

Еміграція до Біларусі

[ред. | ред. код]

1990 року емігрував до Білорусі, де призначений настоятелем Свято-Покровського храму в селі Корма, Добруського району Гомельської області.

13 січня 1994 року зведений в сан ігумена. 14 жовтня 1997 року — архімандрит. 22 грудня 1998 року — благочинний Добрушсько-Кормянського церковного округу. 2000 року— виконроб будівництва Свято-Іоано-Кормянського жіночого монастиря.

Єпископ

[ред. | ред. код]

24 грудня 2004 року призначений єпископом Туровським та Мозирським БЕ РПЦ. 29 січня 2005 року — наречений, а 30 січня — хіротонія. Автор акафісту (релігійних віршів) святому Іоану Кормянському та одного з варіантів акафістів українському святому — преподобному Лаврентію Чернігівському.

12 січня 2012 року призначений головою комісії по канонізації святих Білоруського екзархату.

7 червня 2012 року — єпископ Гомельським та Жлобинським РПЦ.[1].

Кафедральний Петро-Павлівський собор, м. Гомель.

3 вересня 2012 року — настоятель Свято-Нікольського чоловічого монастиря у Гомелі і катедрального собору св. Петра і Павла РПЦ у Гомелі[2]. 2013 року — у Синодальній комісії з канонізації святих[3].

Критика

[ред. | ред. код]

У січні 2014 року низка ЗМІ розповсюдила інформацію звинувачення протодиякона Андрія Кураєва на адресу єпископа Гомельського та Жлобинського Стефана (Нещерета) у тому, що він гомосексуал і спокушає священників молодших себе по чину.[4][5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

1997 року нагороджений Орденом преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеню РПЦ МП.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 6-7 июня 2012 года (рос.)[1]
  2. ↑ Журналы заседания Святого Синода Белорусской Православной Церкви от 3 сентября 2012 года (рос.)[2]
  3. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 12 марта 2013 года [3]
  4. ↑ (рос.) Кураев опубликовал письма о «грязных приставаниях» в Церкви // Московский комсомолец.
  5. ↑ Кураев обвинил белорусского епископа Стефана в совращении воспитанников // Lenta.ru.
  6. ↑ (рос.) Патриаршее поздравление епископу Туровскому Стефану с 20-летием служения в священном сане

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефан_(Нещерет)