Сторожинець (жудець) — Вікіпедія

Сторожинецький повіт

Județul Storojineț

Герб
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Сторожинець
Країна Румунія
Область Буковина
Поділ на 3 пласи
(до 1938 р.);
3 міста,
3 пласи
(1941–1944)
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне 169 518
Площа
 - повна 2 653 км²
Роки існування 1918—1938; 1941—1944
 - раніше відомий як Сторожинецький повіт

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сторожинець
Будівля префектури жудця Сторожинець міжвоєнного періоду
Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р.

Жудець Сторожинець (рум. Județul Storojineț) — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства з центром у місті Сторожинець, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941—1944 роках.

Історія

[ред. | ред. код]

Окупувавши після розпаду Австро-Угорщини Північну Буковину тодішня Румунія провела через т. зв. Генеральний Конгрес Буковини під головуванням Янку Флондора рішення від 28 листопада 1918 про об'єднання всієї Буковини з Румунією. Хоч 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було проголошено створення жудця Сторожинець,[1] насправді фактично зберігався Сторожинецький повіт — колишня адміністративна одиниця Герцогства Буковина.

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася за рахунок розформованих Вашківецького і частини Вижницького жудців.

1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Чернівецького, Сучавського і Хотинського жудців включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]

1940 року внаслідок Пакту Молотова — Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Сторожинецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Червона армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

Географія

[ред. | ред. код]

Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на північному заході та півночі межував із польським Станіславським воєводством, на сході та північному сході — з Чернівецьким повітом, а на півдні та південному заході — з Радівецьким повітом.

У 1941—1944 роках жудець Сторожинець у зв'язку з окупацією Галичини нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.

Устрій

[ред. | ред. код]

Територія повіту до 1938 р. поділялася на три пласи (райони):[3]

  1. Черемош (рум. Plasa Ceremuș), із осідком у місті Вашківці на Черемоші (рум. Orașul Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  2. Розтоки (рум. Plasa Răstoace), з осідком у місті Вижниця
  3. Флондорень (рум. Plasa Flondoreni), з осідком у місті Сторожинець

У 1941—1944 роках адміністративний поділ був таким[4]:

  • місто Вашківці (рум. Orașul Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  • місто Вижниця (рум. Orașul Vijnița)
  • місто Сторожинець (рум. Orașul Storojineț)
  • пласа Вашківці (рум. Plasa Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  • пласа Вижниця (рум. Plasa Vijnița)
  • пласа Сторожинець (рум. Plasa Storojineț)

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1930, населення повіту становило 169 894 жителі, з них 45,5 % були українцями, 33,9 % — румунами, 9,0 % — євреями, 5,3 % — німцями, 4,7 % — поляками тощо.[5] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1 %), а релігійними меншинами були юдеї (9,1 %), римо-католики (також 9,1 %), греко-католики (1,9 %) та ін.[6]

Міське середовище

[ред. | ред. код]

Міське населення повіту становило 18 830 душ, із них євреїв — 31,9 %, українців — 31,2 %, румунів — 20,2 %, поляків — 10,7 %, німців — 4,2 %, росіян — 1,5 % та ін.

1930 року у містах повіту проживало таке населення: Сторожинець — 8 695 мешканців, Вашківці — 6 336 мешканців, Вижниця — 3 799 мешканців.

Документальні матеріали

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (PDF) (Romanian) . Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2017. Процитовано 25 серпня 2016. [Архівовано 2017-01-09 у Wayback Machine.]
  2. Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською) . bzf.ro. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 8 липня 2018. [Архівовано 2014-09-29 у Wayback Machine.]
  3. Portretul României Interbelice — Județul Storojineț (рум.)
  4. Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942) (рум.)
  5. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 430—433
  6. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 736—737

Посилання

[ред. | ред. код]