Губернаторство Буковина — Вікіпедія

Guvernământul Bucovinei Губернаторство Буковина
Цивільна адміністрація
↓ 1941 – 1944 ↓
Прапор Герб
Адміністративна карта губернаторства Буковина
Столиця	Чернівці
Мови	румунська
Релігії	православ’я
Державний устрій	Цивільна адміністрація
Губернатор
• 22 липня 1941 — 30 серпня 1941	Александру Ріошану
• 30 серпня 1941 — 1942	Корнеліу Калотеску
• 1943 — 1944	Корнеліу Драгаліна
Історія
• Наказ про адміністративну організацію території Буковини	22 липня 1941
• Проскурівсько-Чернівецька операція	березень—квітень 1944
Населення
Попередник Наступник Румунське королівство Українська РСР Молдавська РСР Румунське королівство Українська РСР Молдавська РСР

Губерна́торство Букови́на (рум. Guvernământul Bucovinei) — адміністративно-територіальна одиниця, утворена владою Румунського королівства на території окупованої нею Чернівецької області Української РСР під час Другої світової війни. Адміністративний центр — Чернівці. Буковинське губернаторство виникло в липні 1941 року, а ліквідовано де-факто радянськими військами у березні—квітні 1944 року в ході наступальної Проскурівсько-Чернівецької операції.

Після захоплення влітку 1941 року румунськими військами Бессарабії і Північної Буковини їх не було відразу поновлено в статусі провінцій румунської держави, тому вони функціонували як сусідні регіони на чолі з призначеними румунською владою губернаторами. 22 липня 1941 підполковник Александру Ріошану, якому маршал Антонеску довірив керівництво Буковиною, підписав наказ про адміністративну організацію територій Буковини. Таким чином, Ріошану став першим губернатором у губернаторстві Буковина. Коли 30 серпня 1941 після невдалої операції він помер, губернаторство очолив генерал Корнеліу Калотеску, один з організаторів масових депортацій у 1941 і 1942 роках. У 1943-1944 роках губернатором був генерал Корнеліу Драгаліна^[1].

До складу губернаторства Буковина ввійшло 5 повітів Буковини, які існували до 1938 року (Кимполунг, Сучава, Радівці, Сторожинець і Чернівці), а також Хотинський повіт, що в Північній Бессарабії, а в жовтні 1941 включено і Дорохойський повіт^[2]:

• Дорохойський повіт (рум. Județul Dorohoi)
• Сучавський повіт (рум. Județul Suceava)
• Кимполунгський повіт (рум. Județul Câmpulung)
• Радівецький повіт (рум. Județul Rădăuți)
• Сторожинецький повіт (рум. Județul Storojineț)
• Чернівецький повіт (рум. Județul Cernăuți)
• Хотинський повіт (рум. Județul Hotin)

• Губернаторство Бессарабія
• Трансністрія
• Велика Румунія
• Сучава (цинут)
• Молдавська Народна Республіка
• Герцогство Буковина
• Румунія у Другій світовій війні

• Institutul de Istorie [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рум.)
• Левченко Ю. І. Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. : монографія / Ю. І. Левченко ; за наук. ред. К. П. Двірної. – Київ : Видво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. – 404 c.

1. ↑ Левченко, Юрій Іванович (2017). Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941-1944 (українська) . Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 404 с. [C.133]. ISBN 978-966-931-144-3.
2. ↑ Левченко, Юрій Іванович (2017). Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941-1944 рр (українська) . Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 404 с. [107-108, 365-366]. ISBN 978-966-931-144-3.