Стрижавська волость (Таращанський повіт) — Вікіпедія

Стрижавська волость
Центр Стрижавка
Площа 13 812 (1886)
Населення 7857 осіб (1886)
Густота 52.1 осіб / км²

Стрижавська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Стрижавка.

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7857 осіб (3814 чоловічої статі та 4043 — жіночої), 931 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 6083 4878
Приватної власності 7476 4793
Іншої власності 253 212
Загалом 13812 9883

Поселення волості:

  • Стрижавка — колишнє власницьке село при річці Торч, 1204 особи, 249 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і 7 вітряних млинів.
  • Горошків — колишнє власницьке село при річці Молочна, 1408 осіб, 262 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 5 вітряних млинів.
  • Кривчунка — колишнє власницьке село при річці Молочна, 1238 осіб, 244 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
  • Сухий Яр — колишнє власницьке село при річці Торч, 580 осіб, 128 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
  • Тихий Хутір — колишнє власницьке село при річці Молочна, 1377 осіб, 277 дворів, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, 2 вітряних млини, бурякоцукровий завод.
  • Торчиця — колишнє власницьке село при річці Торч, 1149 осіб, 213 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.

Наприкінці 1880-х років до волості було приєднано села з ліквідованої Галайківської волості (окрім сіл Брідок та Зрайки, що увійшли до складу Кашперівської волості).

Старшинами волості були:

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.