French
DeutschСтруктурний функціоналізм — Вікіпедія
| Антропологія |
|---|
 |
 Категорія • Портал |
Структу́рний функціоналі́зм — методологічний підхід у соціології й соціокультурній антропології, що полягає в трактуванні суспільства як соціальної системи, яка має свою структуру і механізми взаємодії структурних елементів, кожен з яких виконує власну функцію. Засновником структурного функціоналізму вважають соціолога Талкотта Парсонса, який у своїх дослідженнях спирався на класичні концепції Герберта Спенсера і Еміля Дюркгайма, а також соціальних антропологів Броніслава Маліновського і Альфреда Редкліффа-Брауна. Базовою ідеєю структурного функціоналізму є ідея «соціального порядку», тобто іманентне прагнення будь-якої системи підтримати власну рівновагу, узгодити між собою різні її елементи, домогтися злагодженості між ними. Учень Парсонса — Роберт Мертон — зробив великий внесок у розвиток цього підходу і його адаптації до практики. Зокрема Мертон приділяв значну увагу проблемі дисфункцій.
Структурні елементи — будь-які стійкі зразки діяльності людей.
Біля витоків структурного функціоналізму стояли перші соціологи: Оґюст Конт, Герберт Спенсер, Еміль Дюркгайм. Вони прагнули до того, щоб створити таку науку про суспільство, яка, подібно фізиці чи біології, могла б відкривати і обґрунтовувати закони суспільного розвитку.
Творець соціології Оґюст Конт проголосив головним завданням соціології пошук об'єктивних, не залежних від конкретної людини законів суспільного розвитку.
Конт спирався на методи аналізу природничих наук. За аналогією з розділами фізики Конт поділив соціологію на «соціальну статику» і «соціальну динаміку». Перша була сфокусована на вивченні того, як частини (структури) суспільства функціонують, взаємодіють одна з одною відносно суспільства в цілому. Перш за все, він розглядав, як функціонують основні інституції суспільства (сім'я, держава, релігія), забезпечуючи соціальну інтеграцію. В кооперації, заснованій на поділі праці, він бачив фактор затвердження «загальної згоди». Ці ідеї Конта згодом розвинуть вчені, які представляють структурний функціоналізм у соціології і вивчають головним чином інституції й організації суспільства.
Соціальна динаміка присвячувалась осмисленню проблем соціального розвитку та політики змін. Вчений прагнув створити, за його словами, «абстрактну історію» без імен і без стосунку до конкретних народів.
Англійський філософ і соціолог Герберт Спенсер також розглядав суспільство на рівні інституцій і функцій. Соціологія, за Спенсером, — наука про вивчення структурних і функціональних змін, які проходять в суспільстві.
Спенсер запропонував вельми оригінальну еволюційну теорію суспільства, яка пояснювала соціальні зміни, характер суспільства законом усередненого рівня розвитку його членів. Еволюція, за Спенсером, передбачає прогресивну зміну, що розвивається за трьома напрямками: від роз'єднаності до інтеграції, від однорідності до диференціації і від невизначеності до визначеності, впорядкованості. Еволюція спричинює одночасні зміни в структурі та функціях.
Французький соціолог Еміль Дюркгейм обґрунтував новий погляд на суспільство, його структури і людей — соціальний реалізм. Його суть полягає в тому, що суспільство, хоча й виникає як результат взаємодії індивідів, набуває самостійної реальності, яка, по-перше, автономна відносно інших видів реальності, по-друге, розвивається за своїми власними законами; по-третє, має місце примат структур і функцій суспільства відносно індивіда і функцій його свідомості і поведінки, тобто індивідуальна реальність вважається вторинною.
Предмет соціології Дюркгайма — соціальний факт. Соціальний факт є зовнішнім відносно індивіда і чинить на нього змушувальний вплив. Соціальні факти можуть бути матеріальними (саме суспільство, його соціальні структури) і нематеріальними (мораль, цінності і норми, колективна свідомість, вірування).
1) Суспільство розглядається як система.
2) Процеси системи розглядаються з точки зору взаємопов'язаності її частин.
3) Подібно до організму система вважається обмеженою (тобто в ній діють процеси, спрямовані на збереження цілісності її меж).
- Парсонс недооцінював роль конфліктів, він їх виключав;
- У Парсонса немає розвитку, еволюції. Пізніше він спробував виправити цей недолік, але часу для ґрунтовного опрацювання питання було вже недостатньо;
- Парсонс обмежив функції соціальних підсистем чотирма, яких, на його думку, було достатньо для виживання системи в цілому; виникає справедливе питання про необхідність існування інших функцій, властивих суспільству, які тим чи іншим способом впливають на його життєдіяльність.
- Критики функціоналізму в американській соціології — Чарльз Райт Міллз і Алвін Гоулднер[en] — відзначали переускладненість мови Парсонса і схоластичність теорії. Також вони показали практичну неможливість у рамках парсонівської версії функціоналізму описати значущі соціальні трансформації, оскільки в ній можливість конфлікту інтересів різних соціальних груп зводиться до мінімуму[1].
- ↑ Миллс Ч. Р. Социологическое воображение[недоступне посилання з грудня 2019] / Пер. с англ. О. А. Оберемко; под ред. Г. С. Батыгина. — М.: Стратегия, 1998.
- Козер Л. А. Мастера социологической мысли: Идеи в историческом и социальном контексте — М.: Норма, 2006. — 528 с.
- Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура. — М.: АСТ, Хранитель, 2006. — 873 с.
- Никишенков А. А. Структурно-функциональные методы А. Р. Рэдклифф-Брауна в истории британской социальной антропологии // Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функция в примитивном обществе. М., 2001.
- Николаев В. Сравнительная социология А. Р. Рэдклифф-Брауна // Рэдклифф-Браун А. Р. Метод в социальной антропологии. М., 2001.
- Парсонс Т. Социальная система = The Social System. — М.: Академический проект, 2018. — 529 с. — ISBN 978-5-8291-2255-3
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Структурно-функциональный анализ в современной социологии. М., 1968—1969. Вып. 1–2
- Barnard, A. 2000. History and Theory in Anthropology. Cambridge: Cambridge University Press.
- Barnard, A., and Good, A. 1984. Research Practices in the Study of Kinship. London: Academic Press.
- Barnes, J. 1971. Three Styles in the Study of Kinship. London: Butler & Tanner.
- Craib, I., (1992) Modern Social Theory: From Parsons to Habermas, Harvester Wheatsheaf, London
- Cuff, E. & Payne, G.,(eds) (1984) Perspectives in Sociology, Allen & Unwin, London
- Davis, K (1959). «The Myth of Functional Analysis as a Special Method in Sociology and Anthropology», American Sociological Review[en], 24(6), 757—772.
- Elster, J., (1990), «Merton's Functionalism and the Unintended Consequences of Action», in Clark, J., Modgil, C. & Modgil, S., (eds) Robert Merton: Consensus and Controversy, Falmer Press, London, pp. 129–35
- Gingrich, P., (1999) «Functionalism and Parsons» in Sociology 250 Subject Notes, University of Regina, accessed, 24/5/06, uregina.ca [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Holmwood, J., (2005) «Functionalism and its Critics» in Harrington, A., (ed) Modern Social Theory: an introduction, Oxford University Press, Oxford, pp. 87–109
- Homans, G. C. (1962). Sentiments and Activities. New York: The Free Press of Glencoe.
- Holy, L. 1996. Anthropological Perspectives on Kinship. London: Pluto Press.
- Hoult, Thomas Ford (1969). Dictionary of Modern Sociology.
- Kuper, A. 1988. The Invention of Primitive Society: Transformations of an Illusion. London: Routledge.
- Kuper, A. 1996. Anthropology and Anthropologists. London: Routledge.
- Layton, R. 1997. An Introduction to Theory in Anthropology. Cambridge: Cambridge University Press.
- Leach, E. 1954. Political Systems of Highland Burma. London: Bell.
- Leach, E. 1966. Rethinking Anthropology. Northampton: Dickens.
- Lenski, Gerhard (1966). «Power and Privilege: A Theory of Social Stratification.» New York: McGraw-Hill.
- Lenski, Gerhard (2005). «Evolutionary-Ecological Theory.» Boulder, CO: Paradigm.
- Levi-Strauss, C. 1969. The Elementary Structures of Kinship. London: Eyre and Spottis-woode.
- Maryanski, Alexandra (1998). «Evolutionary Sociology.» Advances in Human Ecology. 7:1-56.
- Maryanski, Alexandra and Jonathan Turner (1992). «The Social Cage: Human Nature and the Evolution of Society.» Stanford: Stanford University Press.
- Marshall, Gordon (1994). The Concise Oxford Dictionary of Sociology. ISBN 0-19-285237-X
- Nolan, Patrick and Gerhard Lenski (2004). Human Societies: An Introduction to Macrosociology. Boulder, CO: Paradigm.
- Parsons, T., & Shils, A., (eds) (1976) Toward a General Theory of Action, Harvard University Press, Cambridge
- Parsons, T., (1961) Theories of Society: foundations of modern sociological theory, Free Press, New York
- Perey, Arnold (2005) "Malinowski, His Diary, and Men Today [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (with a note on the nature of Malinowskian functionalism)
- Ritzer, G., (1983) Sociological Theory, Knopf Inc, New York
- Sanderson, Stephen K. (1999). «Social Transformations: A General Theory of Historical Development.» Lanham, MD: Rowman & Littlefield.
- Turner, Jonathan (1985). «Herbert Spencer: A Renewed Appreciation.» Beverly Hills: Sage.
- Turner, Jonathan (1995). «Macrodynamics: Toward a Theory on the Organization of Human Populations.» New Brunswick: Rutgers University Press.
- Turner, Jonathan and Jan Stets (2005). «The Sociology of Emotions.» Cambridge. Cambridge University Press.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |