French
DeutschСугоклія — Вікіпедія
| Сугоклія, Сугоклей, Сухоклія | |
|---|---|
 | |
| 48°20′26″ пн. ш. 32°05′56″ сх. д. / 48.3405° пн. ш. 32.0989° сх. д. | |
| Витік | с. Семенівка |
| • координати | 48°20′26″ пн. ш. 32°05′56″ сх. д. / 48.3405° пн. ш. 32.0989° сх. д. |
| Гирло | Інгул |
| • координати | 48°02′56″ пн. ш. 32°21′04″ сх. д. / 48.0489° пн. ш. 32.3512° сх. д. |
| Похил, м/км | 2 ‰[1] |
| Країни: |  Україна |
| Прирічкові країни: | Україна Кіровоградська область |
| Регіон | Одеська область Кіровоградська область |
| Довжина | 61 км |
| Площа басейну: | 983 |
| Притоки: | Осикувата (права), Сугоклія-Комишувата (ліва) |
 | |
Сугоклі́я, Сугоклей (Сугоклія-Березнувата, рідковживане — Сухоклія) — річка в Україні, в межах Компаніївської та Кетрисанівської сільських громад Кропивницького району Кіровоградської області. Права притока Інгулу (басейн Південного Бугу)[2].
Довжина 61 км. Площа водозбірного басейну 983 км². Глибина річки переважно 0,7 — 1,2 м, річище завширшки до 5 м. Швидкість течії — до 0,5 м/с (1,8 км/год). Долина широка, рівнинного характеру, майже на всьому протязі трапецієподібна, завширшки до 4 км, завглибшки до 60 м. Похил річки 2 м/км. В середній течії трапляються виходи докембрійських порід (граніти та гнейси). Є багато ставків та Кам'янобрідське(площа водного дзеркала 51 га, об'єм 1,88 млн.м3, с.Криничувате), Софіївське (73 га, об'єм 3,08 млн.м3)та Полум'янське(105 га, об'єм 4,58 млн.м3) водосховища[3]. Використовується на господарські потреби, риборозведення, зрошування. Цікаві у рекреаційному відношенні урочища Розлитий Камінь та Перелосне.
Річка бере початок біля с. Семенівки. Тече переважно на південний схід, впадає до Інгулу на південь від села Степанівки.
На берегах річки розташовані:
- 2 км - с.Семенівка
- 9 км - с.Криничувате
- 13 км - с.Нечаївка
- 16 км - с.Голубієвичі
- 20 км - с.Софіївка
- 33 км - с.Полум'яне
- 37 км - залізнична станція Бобринець
- 41 км - с.Піщане
- 48 км - с.Олексіївка
- 57 км - с.Сугокліївка
Впадає в р.Інгул між селами Степанівка та Борисівка
Сугоклія вперше згадується 1697 року. Назва тюркського походження, ймовірно від кипчацького «сугак» - сайгак, дика антилопа[4][5]. У тюркських мовах прикметники утворюються від іменників та дієслів за допомогою словотвірних афіксів, за допомогою афіксів -ly, -li утворюються від іменників прикметники, що позначають наявність якості чи ознаки[6], тобто це «місце, де багато сайгаків (сугаків)» - за свідченням Боплана, в XVII ст. у степах України водилося багато сайгаків-сугаків[7][8]
- Праві: Осикувата.
- Ліві: Сугоклія-Комишувата.
- ↑ Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 69. — 192 с.
- ↑ Сугоклія // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 538..
- ↑ Кривульченко А.І., Фоменко Р.П., Науменко Н.В. Фонд водосховищ Кіровоградської області. Головні особливості та закономірності їх розміщення (PDF). ЦДПУ і.В.Винниченка.
- ↑ Зведений словник застарілих та маловживаних слів. litopys.org.ua. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ СУГАК – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Туркменский язык. www.kitaphana.net (англ.). 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Етимологічний словник топонімів України - Василь Лучик - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ [1] [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] Топонімічний словник України
- Каталог річок України / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — том 11. — книга 1. — К., 1984. — С. 41.
- Suhakleja // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 558. (пол.)
 | Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
