Ноймарк — Вікіпедія
Neumark або Ostbrandenburg (de) Nowa Marchia (pl) terra trans Oderam (la) Ноймарк або Східний Бранденбург | ||||
| ||||
Ноймарк у 1818 р | ||||
Столиця | Солдін | |||
Державний устрій | Не вказано | |||
Історичний період | Середні віки, Новітній час | |||
- Любуська земля продана Бранденбурзьке маркграфство й Магдебурзьке архієпископство | 1252 | |||
- Під владою Тевтонського ордену | 1402–63a | |||
- У складі Бранденбург-Кюстрін | 1535–71 | |||
- Під владою Прусське герцогство | 1618 | |||
- У складі Позен-Західна-Пруссія | 1938 | |||
- Згідно рішень Потсдамська конференція більша частина Ноймарку передано Польщі | 17 липня – 2 серпня 1945 | |||
- Перетворено у Любуське воєводство | 1 січня 1999 | |||
Сьогодні є частиною | Польща Німеччина | |||
|
Но́ймарк (нім. Neumark — Нова марка, Нова мархія) — історичний край на теренах сучасної Польщі, провінція Бранденбурзької марки. Назва ймовірно пов'язана з назвами інших провінцій Бранденбурзької марки Альтмарка (Стара марка, Стара Мархія, нині у складі федеральної землі Саксонія-Ангальт) і Міттельмарк (Середня марка, Стара Мархія).
Територія обмежується на півдні горизонтальною лінією річок Варти та Нотеч, на заході річкою Одра до міста Відухова (Західнопоморське воєводство), на сході по берегах річки Драви, на півночі клином видається в середнє Помор'я, охоплюючи сьвідвінські землі в Західно-Поморському воєводстві.
Після Другої світової війни згідно з рішеннями Потсдамської конференції більша частина Ноймарку перейшло під владу Польщі. Польські переселенці зі Східних кресів заселили терени звільнені від німецького населення.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2018) |