Ситком — Вікіпедія

Портал Телебачення
Історія
Телебачення в Україні Телебачення в США Телебачення в СРСР
Терміни
Телевізійна мережа Телевізійна синдикація Апфронт · Рейтинг Нільсена Заміна в середині сезону Прем'єра сезону · Фінал сезону · Кліфгенгер Пляшковий епізод Прайм-тайм · Закадровий сміх Шоуранер
Жанри
Теленовела Мильна опера Ситком · Антологія Процедурна драма Підліткова драма Новини
Формати
Токшоу Мінісеріал Телесеріал Телефільм Реаліті-шоу Телепередача
Різне
Оформлення статей Категорія:Телебачення
Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Ситком (від ситуаційна комедія) або комедія ситуацій (англ. sitcom^[1], situation comedy) — жанр комедійних програм, що виник в США на радіо в 1920-х роках. У наш час^[коли?] ситкоми переважно є телевізійними передачами. Ситкоми зазвичай складаються з постійних персонажів у звичайному оточенні, такому як дім або робоче місце.

Вважається, що такий формат, як «ситком» вперше з'явився в США на радіо. В 1926 році на радіо WGN, в Чикаго, вийшло в ефір шоу «Sam and Henry» (Сем і Генрі), що було створене за гумористичними коміксами. В 1928 році на радіо CBS вийшло шоу «Amos & Andy» (Еймос та Енді), яке стало найпопулярнішою комедією ситуацій у 20-30-х роках. Термін «sitcom» (ситком) був офіційно введений в ефір у 1951 році, відразу після дебюту телевізійної комедії «I Love Lucy» (Я кохаю Люсі).^[1] Після цієї події «sitcom» (ситком) став позначенням назви телевізійних серіалів комедій. «Комедія ситуацій» — це також різновид комедії в драматургії, наприклад комедії Шекспіра («Сон літньої ночі»). Традиційний формат ситкому 30 хвилин (22 хвилини ефірного часу і 8 хвилин реклами). Основні персонажі не змінюються, події кожної серії підходять до свого логічного завершення у кінці кожної серії та зазвичай більш не згадуються в наступних (це об'єднує ситкоми з телесеріалами дії). Приклади найвідоміших ситкомів: «The Simpsons» (Сімпсони), «Friends» (Друзі), «My Name is Earl» (Мене звуть Ерл), «The Office» (Офіс), «Scrubs» (Клініка).

Приклад сюжетних ситкомів: персонаж «сидить, наче в сливах», в незвичній для себе ситуації (fish out of water); контраст персонажів; дитячий, наївний підхід до питання; пародія на загальні норми, персонажів, шоу; інтелектуальний персонаж, що допомагає іншим; комічний персонаж, що незвично реагує на те, що відбувається; улюбленець дам, «бабій», дамський догідник, ловелас; етнічні відмінності.

Характерною рисою традиційного ситкому, такого як, наприклад, «Друзі» чи «The IT Crowd», є позакадровий сміх.

Звукова доріжка сміху може додаватися такими способами:

• Фільмування серії в присутності глядачів, як у театрі.
• Запис сміху глядачів під час демонстрації вже відзнятої серії (зазвичай використовується, коли серія знімається поза студією).
• Накладення сміху, записаного окремо. Така практика з'явилася в США для спрощення організації та зниження кошту фільмувань і отримала назву «консервований сміх» (англ. canned laughs).

З кінця 1990-х років нові ситкоми поступово стали відходити від традиції позакадрового сміху. Наприклад, серіал «Клініка».

• Категорія:Телесеріали-ситкоми за країною

1. ↑ ^{а б} sitcom | Etymology of sitcom by etymonline. www.etymonline.com (англ.).