Таргетне лікування — Вікіпедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття має вигляд переліку, який краще подати прозою. Ви можете допомогти викласти список прозою, де це доречно. Ознайомтеся з довідкою з редагування. (20 грудня 2024) Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. Будь ласка, допоможіть додати належні категорії, аби цю статтю можна було категоризувати із суміжними сторінками. (20 грудня 2024) (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en])

Таргетне лікування (таргетна терапія, цільове лікування, цільова терапія) — це інноваційний підхід до лікування раку, який спрямований на специфічні молекулярні мішені, пов'язані з ростом і прогресуванням пухлини. На відміну від традиційної хіміотерапії, яка впливає на всі швидко проліферуючі клітини, таргетна терапія більш селективно діє на ракові клітини^[1][2].

Таргетні препарати працюють різними способами:

• Блокують або вимикають сигнали, що стимулюють ріст ракових клітин
• Змінюють білки всередині ракових клітин, викликаючи їх загибель
• Зупиняють утворення нових кровоносних судин, що живлять пухлину
• Активують імунну систему для знищення ракових клітин
• Доставляють токсичні речовини безпосередньо в ракові клітини^[3]

Це великі білкові молекули, які специфічно зв'язуються з певними білками на поверхні ракових клітин або в їх мікрооточенні^[4][5]. Вони можуть:

• Блокувати сигнали росту
• Активувати імунну систему
• Доставляти токсичні речовини безпосередньо до ракових клітин

Назви цих препаратів часто закінчуються на «-маб» (наприклад, трастузумаб)^[2].

Це невеликі молекули, здатні проникати всередину клітин і впливати на внутрішньоклітинні сигнальні шляхи^[4][5]. До них належать:

• Інгібітори тирозинкінази — блокують специфічні білки, що стимулюють ріст раку^[4]
• Інгібітори mTOR — блокують білок mTOR, який контролює ріст і поділ клітин^[6]

Назви цих препаратів часто закінчуються на «-іб» (наприклад, іматиніб)^[5].

• Інгібітори протеасом — блокують розщеплення білків у клітинах^[4]
• Індуктори апоптозу — стимулюють запрограмовану загибель ракових клітин^[6]
• Інгібітори ангіогенезу — блокують утворення нових кровоносних судин^[6]
• Модулятори генної експресії — змінюють експресію генів у ракових клітинах^[5]

• Іматиніб — інгібітор тирозинкінази BCR-ABL при хронічному мієлоїдному лейкозі
• Трастузумаб — моноклональне антитіло проти HER2 при раку молочної залози
• Осимертиніб — інгібітор EGFR при недрібноклітинному раку легень^[7][8]

Таргетна терапія має потенціал для більш ефективного лікування з меншою токсичністю порівняно з традиційною хіміотерапією. Однак виникнення резистентності залишається серйозною проблемою^[8][9].

Розвиток таргетної терапії відкриває шлях до персоналізованої медицини, коли лікування підбирається індивідуально на основі молекулярного профілю пухлини кожного пацієнта^[3].