Васілє Тарлєв — Вікіпедія

Васілє Тарлєв
рум. Vasile Tarlev
6-й Прем'єр-міністр Молдови
19 квітня 2001 (в.о. з 19 березня 2008) — 31 березня 2008
ПрезидентВолодимир Воронін
ПопередникДумітру Брагіш
НаступникЗінаїда Гречана

Народився9 жовтня 1963(1963-10-09) (61 рік)
Башкале, Бессарабський район, Молдавська РСР, СРСР
Відомий якполітик, інженер
КраїнаМолдова і Болгарія[1][2]
ОсвітаВища
Alma materТехнічний університет Молдови
Політична партіяПартія «Відродження»
ПрофесіяЮрист
Релігіяправославна церква і православ'я
Нагороди
Орден «Трудова слава» (Молдова)
Орден «Трудова слава» (Молдова)

Васілє Тарлєв (рум. Vasile Tarlev, болг. Василе Тарлев, нар. 9 жовтня 1963, Башкалія, Бессарабський район, Молдавська РСР) — молдовський політик болгарського походження, прем'єр-міністр Молдови (2001—2008), співголова партії «Відродження», лідер громадського руху «Друзі Росії в Молдові».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 9 жовтня 1963 в селі Башкале Бессарабського району Молдовської РСР в болгарській родині.

Після закінчення середньої школи в 1980, працював водієм у радгоспі «Перемога» в рідному селі.

У 1981—1983 проходив військову службу в Радянській армії.

У 1985—1990 навчався в Кишинівському політехнічному інституті ім. С. Лазо на технологічному факультеті.

Після закінчення інституту призначений головним механіком Виробничого об'єднання «Букурія».

З 1991 обіймав посаду заступника головного інженера, потім головного інженера АТ «Букурія».

З вересня по жовтень 1993 навчався на курсах «Розвиток промисловості, торгівлі та організація ринку збуту в умовах ринкової економіки» в США. Того ж року призначений на посаду заступника генерального директора, а в 1995 — на посаду генерального директора «Букур». Обіймав цю посаду до 2001.

19 квітня 2001 вотумом довіри парламенту Молдови обраний на посаду прем'єр-міністра.

6 березня 2005 обраний депутатом Парламенту Республіки Молдова.

19 квітня 2005 на підставі вотуму довіри парламенту вдруге став прем'єр-міністром Молдови. Подав у відставку 19 березня 2008. Наступного дня парламент Молдови прийняв це.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

2008 — очолив громадську організацію «Друзі Росії в Молдові»

29 вересня 2008 одноголосно обраний лідером політичної партії Центристський союз Молдови (ЦСМ).

10 лютого 2009 Центристський союз Молдови під керівництвом Васілє Тарлєва допущений до виборів в парламент Республіки Молдова. За їх підсумками ЦСМ не подолав виборчий поріг в 6 %, отримавши 2,75 % голосів виборців.

Після парламентських виборів 5 квітня 2009 разом з Думітру Брагішем, лідером Соціал-демократичної партії Молдови (СДП), оголосили, що на дострокові парламентські вибори підуть єдиним списком, а після виборів створять єдину соціал-демократичну партію[3]. За підсумками виборів Соціал-демократична партія отримала 1,86 % голосів, не подолавши виборчий поріг в 5 %. Таким чином, Василе Тарлев депутатом не став.

19 листопада 2009 оголосив про вихід з Центристського союзу Молдови та відхід з політики[4].

15 вересня 2012 обраний співголовою партії «Відродження»[5][6].

На парламентських виборах 2014 очолював список партії «Відродження», проте політформуваннями набрала всього лише 0,26 %, що не подолавши виборчий поріг в 6 %. Таким чином, Василе Тарлев депутатом не став.

Погроза президента Вороніна на адресу виборців Тарлєва

[ред. | ред. код]

« (Глава Гагаузії Михайло) Формузал, який від мене тікає, як заєць, сказав, що Гагаузія голосуватиме за Тарлєва. Будь ласка, підтримуйте Тарлєва, але майте на увазі, що всі бюлетені в його підтримку підуть на нуль, вони навіть в парламент не потраплять, вони просто полетять в далекі краї. І за інших, за яких будете голосувати, це викинуті голоси… Ваші бюлетені підуть тю-тю, так що думайте. Від неправильного голосування багато що залежить. Люди добрі, все, що ми будували вісім років, можемо запросто розтринькати. Ви передайте вашим друзям, знайомим та близьким, всім — нехай не жартують. А ми будемо ще з вашим керівництвом розбиратися за спроби грати якусь регіональну роль»[7]\

Кабінет Тарлєв-1

[ред. | ред. код]

Кабінет Тарлєв-2

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1997 — за особливі заслуги у праці та громадської діяльності нагороджений орденом «Gloria muncii» («Слава Праці»)
  • 1999 — персональний золотий значок
  • 2000 — золота медаль «за ефективний менеджмент»
  • 2007 — за внесок у будівництво та ремонт церков та монастирів, Молдавською митрополією РПЦ нагороджений орденом «Stefan cel Mare si Sfint» (орденом святого благовірного господаря Стефана Великого)
  • 2008 — За значні успіхи у професійній діяльності удостоєний найвищої державної нагороди «Орден Республіки»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://moldova.europalibera.org/a/majoritatea-candidatilor-la-prezidentialele-moldovene-detin-cetatenia-altor-state/33149361.html
  2. https://democracy.md/tarlev-respinge-zvonurile-privind-cetatenia-romana-este-o-minciuna-sunt-cetatean-al-moldovei/
  3. СДПМ и ЦСМ решили объединиться[недоступне посилання]
  4. Василий Тарлев ушел из политики
  5. Председателем новой молдовской партии «Возрождение» стал бывший коммунист Вадим Мишин. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 20 березня 2015.
  6. Мишин и Тарлев — лидеры Партии «Renaştere-Возрождение»[недоступне посилання]
  7. Президент Молдовы Владимир Воронин в ходе встречи с избирателями в Гагаузии произнес эмоциональную речь

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник:
Думітру Брагіш
Прем'єр-міністр Молдови
19 квітня 2001-20 березня 2008
Спадкоємець:
Зінаїда Гречана