Теннантит — Вікіпедія

Теннантит
Загальні відомості
Хімічна формула	Cu₁₀(Fe,Zn)₂As₄S₁₃
Nickel-Strunz 10	2.GB.05[1]
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Смітсон Теннант[2]
Теннантит у Вікісховищі

Теннантит, тенантит (рос. теннантит; англ. tennantite; нім. Tennantit m) — мінерал, складний сульфід (сульфосіль) міді острівної будови. Крайній арсеновий член ізоморфного ряду тетраедрит — теннантит, групи бляклих руд. Група тетраедритів.

Синоніми — арсенова блякла руда, регноліт, фредрикіт, фредрицит (фредерицит), енаргіт зелений, еритроконіт, бінніт, юліаніт.

Руди міді були відомі ще в давнину, але науково вивчені й описані лише в середні віки Георгій Агрікола. Мінерал теннантит відкрито в 1819 році у Корнуоллі, Англія і названо на честь англійського хіміка Смітсона Теннанта (1761—1815) з Оксфорда, Англія.^[3]

Синонімічна назва мінералу — бінніт (Binnit) застосовується для великих кристалів тенантиту, знайдених в долині Біннталь у Швейцарії.^[4]

Позначення «юліаніт» дав американський геолог, мінералог Джеймс Дуайт Дана (1813—1895) у 1892 році.^[5]

Хімічна формула:

• 1. За Є. К. Лазеренком: Cu₁₂As₄S₁₃.
• 2. За К.Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2018): (Cu, Fe)₁₂As₄S₁₃.
• 3. За Гуго Штрунцем Cu₁₂[S|(AsS₃)₄]^[6]

Містить (%): Cu — 51,57; As — 20,26; S — 28,17. Домішки Fe, Zn, Ag, Hg, Co, Pb.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Структура каркасна. Форми виділення: тетраедричні кристали, іноді паралельні групи кристалів, масивні, грубо- та тонкозернисті і щільні аґреґати. Двійники проростання. Спайність відсутня. Густина 4,6—5,2. Тв. 3,0—5,0. Крихкий. Колір сталево-сірий до сіро-чорного, у порошку червонувато-сірий з вишневим відтінком. Риса — сталево-сіра з вишнево-червоним відтінком. Блиск на свіжому зламі металічний. Злам раковистий, нерівний. Непрозорий.

Поширений мінерал гідротермальних колчеданових мідних та поліметалічних родовищ. Рідше утворюється метасоматичним шляхом за рахунок бісмуту. Присутній у гідротермальних жилах і контактних метаморфічних відкладеннях.

Асоціація: Cu–Pb–Zn–Ag сульфіди та сульфосолі, пірит, кальцит, доломіт, сидерит, барит, флюорит, кварц, тетраедрит, каситерит, арсенопірит.

Флотується разом з іншими сульфідами.

В Англії, в Корнуоллі, у Польщі, Сілезія, Швейцарії з кар'єру Ленгенбах, Біннталь, Вале, Казахстані, Джезказган, у США, штати Колорадо, Монтана, у Мексиці, Консепсьйон-дель-Оро, штат Сакатекас, дистрикти Марокоча і Кірувілька, Перу, провінція О'Хіггінс, Чилі. Крім того: Гарц, Фрайберг, Саксонія (ФРН), Ельзас (Франція), Алтай, Урал (РФ), Тіпперері (графство), Ірландія.

В Україні знайдений у Подніпров'ї.

Розрізняють:

• теннантит бісмутистий (анівіт і ріоніт — різновид теннантиту, який містить до 6 % Bi; блякла бісмутова руда);
• теннантит залізистий, феротеннантит (регноліт — різновид теннантиту, який містить до 11 % Fe);
• теннантит сріблистий, арґентотенантит (фредрикіт, фредрицит — різновид теннантиту, який містить до 14 % Ag);
• теннантит срібло-цинковистий (бінніт — різновид теннантиту з вмістом до 1,5 % Ag і до 8 % Zn);
• теннантит цинковистий (зандберґерит, медзянкіт, регноліт — різновид теннантиту з вмістом до 4-9 % Zn).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Теннантит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Теннантит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Tennantite: Handbook of Mineralogy
• Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 374–384.