Тененет — Вікіпедія

Тененет
ієрогліфами
V13M22M22N35
N35
X1
G43
Зображення богині Тененет. бл. 870 р. до н. е., берлінський Єгипетський музей

Тененет (Чененет) (ṯnn.t) в єгипетській міфології — богиня міста Гермонта. Дружина Монту, пов'язана з Себеком. Зображалася у подобі голої жінки з фалосом, ототожнювалася з Рат-Тауі.

Тененет була богинею дітонародження і покровителькою матерів. Як дружина бога Монту, відома з часів Середнього царства, з повідомлень, виявлених у Мадамуті і Гермополісі. Зображувалася в людській подобі з уреєм на налобной пов'язці, оскільки ця богиня при народженні фараонів забезпечувала для них у майбутньому необмежені нічим у часі можливості. Також іноді виступала у вигляді левиці з сонячним диском Атона або змієподібним символом урея-кобри.

У давньоєгипетській міфології образ Тененет з'єднувався в шануванні таких богинь, як Хатхор, Сехмет, Сопдет, Мут, Вадет, Нехбет, Юніт і Рат-Тауі. Культу цієї богині поклонялися в храмах Едфу, Есни, Карнаку і Дендери, а також у Фівах. Була богинею 29 дня в третьому шему — місяці давньоєгипетського календаря.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Энциклопедия Мифы народов мира. «Советская энциклопедия», 1982.
  • Maria-Theresia Derchain-Urtel: Synkretismus in ägyptischer Ikonographie. Die Göttin Tjenenet, Teil IV. In: Göttinger Orientforschungen. (GOF) IV. Reihe, Ägypten 8, Wiesbaden 1979, S. 88ff.
  • Adel Farid: Two New Kingdom Statues from Armant. In: Mitteilungen des Deutschen Archäologischen Instituts, Abteilung Kairo. (MDAIK) Bd. 39, 1983, S. 59-69., besonders S. 62-64.
  • Christian Leitz u.a.: Lexikon der ägyptischen Götter und Götterbezeichnungen. Bd. 7: Š — ḏ. (= Orientalia Lovaniensia analecta. [OLA] Bd. 116). Peeters, Leuven 2002, ISBN 90-429-1152-2.
  • Wolfgang Helck, Eberhard Otto, Wolfhart Westendorf (изд.): Lexikon der Ägyptologie. Bd. IV: Megiddo — Pyramiden. Harrassowitz, Wiesbaden 1982, ISBN 3-447-02262-0, Spalte 610.