Токачі-Мару — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	Токачі-Мару
Власник:	Імперський флот Японії Hokkaido Tanko Kisen
Будівник:	Tsurumi Seitetsu Zosen
Будівельний номер:	377
Закладений:	22 червня 1938
Спуск на воду:	18 січня 1939
Завершений:	20 березня 1939
Доля:	17 січня 1943 загинуло на міні біля Сурабаї
Основні характеристики
Тип:	вантажне
Тоннаж:	1932 GRT
Довжина:	84,8 м
Ширина:	12,2 м
Осадка:	6,5 м
Двигуни:	1 парова машина потрійного розширення, 263 к.с. (на гвинті)
Швидкість:	14

17.01.43

Район потоплення Токачі-Мару

Токачі-Мару — транспортне судно, яке під час Другої світової війни брало участь у операціях японських збройних сил на Тихому океані.

Судно спорудили в 1939 році на верфі Tsurumi Seitetsu Zosen для компанії  Hokkaido Tanko Kisen.

У вересні 1941-го «Токачі-Мару» реквізували для потреб Імперського флоту Японії, після чого до середини жовтня воно пройшло певне переобладнання на верфі Mitsubishi Zosen у Нагасакі для використання як флотський вугільщик. До кінця літа 1942-го судно несло службу із відвіданням портів Японського архіпелагу, Кореї та північного Китаю.

У вересні 1942-го судно перевели до Флоту Південно-Західної зони (контролював окуповані території Південно-Східної Азії) і наприкінці цього імсяця воно вирушило на південь до Нідерландської Ост-Індії.

17 січня 1943-го «Токачі-Мару» затонуло унаслідок підриву на міні японського загородження, виставленого в районі Сурабаї (головна база на сході Яви).^[1][2]