Томаківська Січ — Вікіпедія
47°37′23″ пн. ш. 34°35′42″ сх. д. / 47.62306° пн. ш. 34.59500° сх. д.
Томаківська Січ | |||||
Козацьке військо | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | о. Томаківці | ||||
Мови | Українська | ||||
Релігії | Православне християнство | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
Кошовий отаман | Сулган П’ятигорець Яків Шах | ||||
Історія | |||||
- Заснування | 1540 | ||||
- ліквідація татарами | 1593 | ||||
Валюта | Всі європейські валюти | ||||
Томакі́вська Січ — укріплення запорозьких козаків на острові Томаківці на Дніпрі поблизу сучасного селища Червоногригорівка та міста Марганця, існувала ймовірно з 1540 до 1593 року, коли її зруйнували татари. Томаківська Січ найраніша з відомих січей Великого Лугу.
Заснована за другим (після Хортиці) за площею острові на Нижньому Дніпрі — Томаківці. Першою літописною Січчю є Томаківська — саме про цей острів, на котрому на той час ще розміщувався лише уход, писав Марцін БельськийСекретар папського нунція в Речі Посполитій Карло Гамберіні 1584
«Дерева там багато і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога, для більшої певності вирубають навколо лід».
Того ж часу укріплення та козацькою радою описує Бартош Папроцький, в розповіді про поїздку на Запорожжя польського шляхтича Самуеля (Самійла) Зборовського. Січовики брали участь у найбільшому в Україні повстанні 1591—1593 років під проводом Криштофа Косинського.
Після зруйнування січі татарами 1593 року запорожці переселилися на острів Базавлук і там заснували Базавлуцьку Січ на однойменному острові.
Як повідомляє Микола Костомаров, наприкінці 1647 року після невдалої спроби підняти повстання у місті Лебедині сюди втік чигиринський сотник Богдан Хмельницький разом зі старшим сином Тимошем та 15 козаками.
При спорудженні Каховського водосховища у 1950-х роках острів Томаківка був частково затоплений, у 1990-х роках встановлено пам'ятний знак, у 2016 році на західному краю зони відпочинку-пляжу на розмиваємому березі Каховського водосховища збудовано(координати 47°37'13пн.ш., 34°35'22с.д.) так звану «реконструкцію Січі», яка насправді мала знаходитись на північ, на вершині пагорба 47 м. Поза Січчю, навпроти неї через колишню Дніпрову протоку Ревун знаходилося торговельне містечко, згодом село Городище (нині в межах м. Марганець), в районі провулка Ревун та вул. Колгоспній.
- Гурбик А. О. Томаківська Січ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 121. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Томаківська Січ // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Гурбик А. Томаківська Січ // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Гурбик Андрій. Томаківська Січ (Томаківська Січ 70-і роки XVI ст. — 1593 рр.) // Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва XVI–XIX ст.) / В. Смолій (відп. ред.), В. Щербак (наук. ред.), Т. Чухліб (упорядн.), О. Гуржій, В. Матях, А. Сокульський, В. Степанков. — НАН України. Інститут історії України; Науково-дослідний інститут козацтва. — Київ; Запоріжжя, 1998. — С. 22—44.
- Томаківська Січ // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Гурбик А. О. Томаківська Січ
- Томаківська Січ в мініатюрі
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |