Трьошников Олексій Федорович — Вікіпедія

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Трьошников Олексій Федорович
Трёшников Алексей Фёдорович
Народився	1 (14) квітня 1914(1914-04-14) Санкт-Петербург
Помер	18 листопада 1991(1991-11-18) (77 років) Москва
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	мандрівник-дослідник, географ, океанолог, полярний дослідник
Alma mater	Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd
Галузь	географія, океанологія
Заклад	Арктичний і Антарктичний науково-дослідний інститут
Вчене звання	професор, академік АН СРСР
Науковий ступінь	доктор географічних наук
Вчителі	Шокальський Юлій Михайлович
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Олексі́й Фе́дорович Трьо́шников (рос. Алексей Фёдорович Трёшников; 1 (14) квітня 1914(19140414), с. Павловка Симбірської губернії (нині Баришського району Ульяновської області) — 18 листопада 1991, Санкт-Петербург) — радянський океанолог, географ, дослідник Арктики та Антарктики. Доктор географічних наук (1963), професор (1967), академік АН СРСР (1981).

Після закінчення географічного факультету Ленінградського державного університету в 1939 році працював в Арктичному і Антарктичному науково-дослідному інституті, директором якого був з 1960 по 1981 рік.

У цей період в Арктиці проводилися активні дослідження, а з середини 1970-х років почався новий етап активної практичної роботи, пов'язаної із створенням нових криголамів типу «Арктика». Введення в дію цих кораблів дозволило виконувати цілорічну навігацію по Північному морському шляху. Одним з перших рейсів «Арктики» став похід на Північний полюс в 1977 році, на кораблі вирушило три групи ААНІІ на чолі з полярником І. П. Романовим. Інтерес до цього напрямку був досить великий, і О. Ф. Трьошников спільно з І. П. Романовим представили доповідь про підсумки гідрометеорологічного забезпечення на засіданні колегії в Головному управлінні Гідрометслужби СРСР.

Учасник 22-х експедицій в Арктику й Антарктику. Учасник високоширотних повітряних експедицій «Північ-2» і «Північ-4». Начальник дрейфуючої станції «Північний полюс-3» (1954—1955), 2-й та 13-ї радянських антарктичних експедицій АН СРСР (1956—1958 і 1967—1968).

З 1964 року — віце-президент, з 1977 по 1991 рік — президент Географічного товариства СРСР.

З 1981 по 1991 рік завідувач кафедри океанології Ленінградського університету.

З 1982 року директор Інституту озерознавства АН СРСР.

Учасник створення Атласу Антарктики (1966—1969), головний редактор Атласу Арктики, Географічного енциклопедичного словника (1988—1989).

Помер 18 листопада 1991 року в Санкт-Петербурзі і похований на кладовищі в Комарово.

• Герой Соціалістичної Праці (1949).
• Державна премія СРСР за участь в складанні «Атласу Антарктики» (1971).
• Золота медаль ім. Літке і Велика золота медаль Географічного товариства СРСР.
• 3 ордени Леніна, орден Жовтневої Революції, орден «Знак Пошани», медалі.

• 3339 Трьошников — астероїд, названий на честь науковця^[1].

• Трёшников Алексей Федорович [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)