Тризвук — Вікіпедія

Три́звук — це акорд, що складається з трьох звуків розміщених по терціях[1] (застарілі назви — тризгук[2]; тризвуччя[3]).

Будова тризвуків

[ред. | ред. код]

Кожен тризвук у вузькому розташуванні містить дві терції (нижню і верхню) і одну квінту (між крайніми звуками). Залежно від якості цих інтервалів тризвуки діляться за своєю структурою на консонантні і дисонантні тризвуки[1].

Консонантні тризвуки характеризуються відсутністю дисонуючих інтервалів, проте взаємним розташуванням малої та великої терції:


{
  \omit Score.TimeSignature
  \relative c' {
    <c e g>1
  }
}

{
\omit Score.TimeSignature
\relative c' {
   <c ees g>1
   }
}

Дисонантні тризвуки містять дисонуючий інтервал зменшеної або збільшеної квінти:

  • зменшений

{
\omit Score.TimeSignature
\relative c' {
   <c ees ges>1
   }
}
  • збільшений

{
\omit Score.TimeSignature
\relative c' {
   <c e! gis>1
   }
}

Назви тонів тризвуку

[ред. | ред. код]

Тони, що входять до складу тризвуку прийнято називати так[4]:

  • Основним тоном (примою) називається звук тризвуку, який в будь-якому його розташуванні знаходиться внизу;
  • терцієвим тоном (терцією) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться посередині;
  • квінтовим тоном (квінтою) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться вгорі.

Ці назви зберігаються за тонами тризвуку як у його широкому розташуванні, так і при його оберненнях.

Розташування та обернення тризвуків

[ред. | ред. код]

Як і більшість акордів класичної гармонії, тризвуки та їх обернення можуть бути у тісному (вузькому) розташуванні та широкому розташуванні.[4]


{
\omit Score.TimeSignature
\new PianoStaff <<
    \new Staff <<
      \new Voice \relative c' {\time 1/1
        <g c>1^\markup { \column { "Тісне" } } <c e>1 <e g>1 \bar "||" <e c'>1^\markup { \column { "Широке" } } <e e'>1 <e g'>1
      }
      \new Staff \relative c {\time 1/1
        \clef bass
        <c e>1 <c g'>1 <c c'>1 \bar "||" <c g'>1 <c c'>1 <c e'>1 
      }
    >>
  >>
}

Оберненнями тризвуків є[1][4]

  • секстакорд

{
\omit Score.TimeSignature
\relative c' {
  <e g c>1
  }
}
  • квартсекстакорд

{
\omit Score.TimeSignature
\relative c' {
  <g' c e>1
  }
}

Сполучення тризвуків

[ред. | ред. код]

У класичній гармонії тризвуки можуть сполучатися мелодично або гармонічно, залежно від їх співвідношення. Тризвуки секундового співвідношення сполучаються лише мелодично, терцієвого - переважно гармонічно, кварто-квінтового - мелодично і гармонічно[4]. Крім того тризвуки кварто-квінтового співвідношення можуть сполучатися зі стрибком терцієвих тонів, що дозволяє сполучити тризвуки широкого і тісного розташування.

Сполучення тризвуків секундового співвідношення
Сполучення тризвуків терцієвого співвідношення
Гармонічне сполучення тризвуків кварто-квінтового співвідношення
Мелодичне сполучення тризвуків кварто-квінтового співвідношення
Сполучення тризвуків кварто-квінтового співвідношення зі стрибком терцієвих тонів

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
  2. Ф. Якименко. Практичний курс науки гармонії. - Прага 1925
  3. М. Римський-Корсаков Практичний підручник гармонії [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] / переклад Є. Дроб’язка.- Київ, 1948
  4. а б в г І.Дубінін. Гармонія [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]. — Київ: Музична Україна, 1968

Посилання

[ред. | ред. код]