French
DeutschТумир — Вікіпедія
| село Тумир | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Дубовецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040130140078758 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1 жовтня 1389 року |
| Населення | 781 |
| Площа | 5 км² |
| Густота населення | 156,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77182 |
| Телефонний код | +380 03431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°4′51″ пн. ш. 24°53′4″ сх. д. / 49.08083° пн. ш. 24.88444° сх. д. |
| Водойми | струмок Тумир |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77182, с. Тумир |
| Карта | |
  Тумир | |
 Тумир | |
| Мапа | |
 | |
Туми́р — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дубовецької сільської громади.
У селі бере початок струмок Тумир.
У 1436 році в суді розглядалася справа володіння селом[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі[2].
Князь Самійло Корецький у 1616 році став посідачем села (також посів місто Устя-Зелене та місцевий замок, Лука, Межигір'я (із замком), Тростянець, Кремидів (із замком), Стриганці, Рошнів, Лисець, Горохолина, Довге, Стебник, Тисовичі).[3]
20 серпня 1944 року під час облави НКДБ село було спалено мінометним вогнем.[4]
- Михайло Марущак (1925 — 12.01.1945) — організатор і командир сотні «Дружинники» куреня «Скажені» ТВ-22 «Чорний ліс».[5]
- Довбуш Василь Петрович (1959—2021) — лікар-хірург. З 2000 по 2021 рік працював завідувачем хірургічного відділення Ямпільської лікарні Сумської області. У 2010—2015 роках був депутатом Сумської обласної ради.
- Коржак Михайло Миколайович — командир сотні УПА «Сірі» ТВ-22 «Чорний ліс», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
отець Михайло Дідоха
на 17.10.2019 рік проживає 582 особи
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.6, № 69
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 100—101. (пол.)
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 14. — ISBN 966-8090-63-2
- ↑ Лесів С., Коретчук Я. П. Хмара, сотник УПА. В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943—1945. Додатки. — Калуш : Карпатський акцент, 2014. — с. 26. — ISBN 978-966-2728-10-1.
- Tumierz, wś, pow. stanisławowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 623. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
