Туризм у Республіці Сербській — Вікіпедія

Туристичний потенціал Республіки Сербської значний завдяки наявності багатих природних ресурсів і визначних пам'яток. У країні розвинені гірський туризм, спа-туризм, релігійний, пригодницький і екологічний туризм. Кліматичні умови варіюються від середземноморських на півдні Герцеговини до помірно континентальних, які переважають на півночі країни.

Природні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Виділяються Динарські гори: Зеленгора, Трескавиця, Яхорина, Романія, а також Грмеч[sr], Козара[sr], Озрен і багато інших з багатими лісами і дичиною. Для зимових видів спорту найбільше придатна гора Яхорина, на якій 1984 року проходили змагання зимових Олімпійських ігор. У передгір'ях Посавини і Семберії розташовуються родючі землі, а в Лієвче-Полі, Підкозар'ї і Підгрмечі переважають карстові утворення. Найбурхливішими є річки Уна, Сана, Врбас, Укрина[sr], Дрина і Тара, багаті рибою[1].

Історія цього регіону простежується з давньоримських часів і першого слов'янського населення аж до XX століття, вона залишила величезну кількість культурно-історичних пам'яток усіх народів, що проживали тут раніше. В самому серці Кра́їни знаходиться гора Козара, біля якої течуть Уна, Сана, Сава і Врбас. Козара багата різноманітною звіриною: оленями, кабанами, лисицею, кроликами, фазанами, дикими качками і куріпками, які зимують у цій частині Балкан. На вершині гори знаходиться меморіал Мраковиця[sr] в пам'ять про жертви воєн. Хвойні ліси поєднуються тут з листяними, пасовища багаті різними ресурсами і простягаються до підніжжя в Підкозар'ї.

В Республіці Сербській є національний парк «Сутьєска», в якому росте Перучиця — тисячолітній ліс площею 1291 га[2][3][4]. Парк названо на честь однойменної річки[sr], що протікає по горах Зеленгора, Лелія (гора)[ru], Маглич і Волуйка.

На березі Сутьєски стоїть місто Тьєнтиште[sr] з сучасним мотелем, спортивно-рекреаційним центром, штучним озером, яке відвідують багато туристів. Найбільшим містом у республіці є Баня-Лука — адміністративний, економічний та освітній центр, що стоїть на річці Врбас і відомий завдяки своїм віковим алеям. У Баня-Луці виробляють відомий на Балканах сир, фортеця Кастел є найстарішою пам'яткою архітектури в місті. В долині річки Сани в Підкозар'ї знаходиться місто Прієдор. Якщо рухатися на схід з Баня-Луки через Добой, транспортний вузол Республіки Сербської, то звідти можна рухаючись до Брчко потрапити в Бієліну: головне місто Семберії, економічний і сільськогосподарський центр цієї області. На півдні Республіки Сербської через Зворник, що знаходиться на річці Дрині, а потім Східне Сараєво і Фочу, можна потрапити в місто Требинє на півдні країни. Біля міста Србац знаходиться унікальний в країні пташиний заповідник Бардача[sr].

В даний час гарячі джерела є санаторно-оздоровчими центрами, забезпеченими новітнім діагностичним та технічним обладнанням. Найвідоміші — Баня-Вручиця, Баня-Дворови, Баня-Губер, Баня-Лакташі, Баня-Слатіна, Баня-Кулаші, Баня-Лешляни, Баня-Млечаниця і Вишеградська-Баня. Поряд з Баня-Лукою розташовуються джерела Лакташі, Слатіна, Српске-Топліце (раніше Шехер), відомі завдяки здатності відновлювати здоров'я людей, які перенесли захворювання серцево-судинної системи. Статус цих джерел підтверджений Всесвітньою організацією охорони здоров'я. На околиці Теслича знаходиться Баня-Вручиця, в комплекс якої входять готелі «Кадріял», «Посавина», «Герцеговина», «Країна» і «Сербія». Термальні води корисні для лікування захворювань серцево-судинної, центральної нервової, травної систем, а також для спорту та активного відпочинку. На околиці Вишеграду знаходиться джерело Віліна-Влас, у Сребрениці — Губер, у Прняворі — Кулаші, в Підкозар'ї — Млечаниця.

Головні визначні пам'ятки Герцеговини — це церкви і монастирі, що мають статус національних святинь та пам'яток культури. Монастир Тврдош[ru], побудований у XV столітті, а також монастир Добричево[sr] (XV століття) і монастир Ловниця[sr] біля Шековичів[sr] (XIII століття) чудово збереглися до наших днів.

Статистика

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Туризам у Српској [Архівовано 2016-08-27 у Wayback Machine.], Приступљено 14. 8. 2015.
  2. Стање прашума Лом и Јањ у другој половини -{XX}- вијека[недоступне посилання з Июнь 2019], Приступљено 23. 4. 2013.
  3. ПРЕГЛЕД ФЛОРЕ ПРАШУМСКОГ РЕЗЕРВАТА «ЛОМ»[недоступне посилання з Июнь 2019], Приступљено 23. 4. 2013.
  4. Презентација општине Дринић [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.], Приступљено 23. 4. 2013.
  5. 2007-2011 статистика (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2017. Процитовано 17 квітня 2017. [Архівовано 2017-01-03 у Wayback Machine.]
  6. 2009-2013 статистика
  7. 2011-2015 статистика
  8. 2016 статистика
  9. Статистика 2016

Посилання

[ред. | ред. код]