Туризм у Республіці Сербській — Вікіпедія

Туристичний потенціал Республіки Сербської значний завдяки наявності багатих природних ресурсів і визначних пам'яток. У країні розвинені гірський туризм, спа-туризм, релігійний, пригодницький і екологічний туризм. Кліматичні умови варіюються від середземноморських на півдні Герцеговини до помірно континентальних, які переважають на півночі країни.

Природні пам'ятки

Виділяються Динарські гори: Зеленгора, Трескавиця, Яхорина, Романія, а також Грмеч^[sr], Козара^[sr], Озрен і багато інших з багатими лісами і дичиною. Для зимових видів спорту найбільше придатна гора Яхорина, на якій 1984 року проходили змагання зимових Олімпійських ігор. У передгір'ях Посавини і Семберії розташовуються родючі землі, а в Лієвче-Полі, Підкозар'ї і Підгрмечі переважають карстові утворення. Найбурхливішими є річки Уна, Сана, Врбас, Укрина^[sr], Дрина і Тара, багаті рибою^[1].

Історія цього регіону простежується з давньоримських часів і першого слов'янського населення аж до XX століття, вона залишила величезну кількість культурно-історичних пам'яток усіх народів, що проживали тут раніше. В самому серці Кра́їни знаходиться гора Козара, біля якої течуть Уна, Сана, Сава і Врбас. Козара багата різноманітною звіриною: оленями, кабанами, лисицею, кроликами, фазанами, дикими качками і куріпками, які зимують у цій частині Балкан. На вершині гори знаходиться меморіал Мраковиця^[sr] в пам'ять про жертви воєн. Хвойні ліси поєднуються тут з листяними, пасовища багаті різними ресурсами і простягаються до підніжжя в Підкозар'ї.

В Республіці Сербській є національний парк «Сутьєска», в якому росте Перучиця — тисячолітній ліс площею 1291 га^[2]^[3]^[4]. Парк названо на честь однойменної річки^[sr], що протікає по горах Зеленгора, Лелія (гора)^[ru], Маглич і Волуйка.

На березі Сутьєски стоїть місто Тьєнтиште^[sr] з сучасним мотелем, спортивно-рекреаційним центром, штучним озером, яке відвідують багато туристів. Найбільшим містом у республіці є Баня-Лука — адміністративний, економічний та освітній центр, що стоїть на річці Врбас і відомий завдяки своїм віковим алеям. У Баня-Луці виробляють відомий на Балканах сир, фортеця Кастел є найстарішою пам'яткою архітектури в місті. В долині річки Сани в Підкозар'ї знаходиться місто Прієдор. Якщо рухатися на схід з Баня-Луки через Добой, транспортний вузол Республіки Сербської, то звідти можна рухаючись до Брчко потрапити в Бієліну: головне місто Семберії, економічний і сільськогосподарський центр цієї області. На півдні Республіки Сербської через Зворник, що знаходиться на річці Дрині, а потім Східне Сараєво і Фочу, можна потрапити в місто Требинє на півдні країни. Біля міста Србац знаходиться унікальний в країні пташиний заповідник Бардача^[sr].

В даний час гарячі джерела є санаторно-оздоровчими центрами, забезпеченими новітнім діагностичним та технічним обладнанням. Найвідоміші — Баня-Вручиця, Баня-Дворови, Баня-Губер, Баня-Лакташі, Баня-Слатіна, Баня-Кулаші, Баня-Лешляни, Баня-Млечаниця і Вишеградська-Баня. Поряд з Баня-Лукою розташовуються джерела Лакташі, Слатіна, Српске-Топліце (раніше Шехер), відомі завдяки здатності відновлювати здоров'я людей, які перенесли захворювання серцево-судинної системи. Статус цих джерел підтверджений Всесвітньою організацією охорони здоров'я. На околиці Теслича знаходиться Баня-Вручиця, в комплекс якої входять готелі «Кадріял», «Посавина», «Герцеговина», «Країна» і «Сербія». Термальні води корисні для лікування захворювань серцево-судинної, центральної нервової, травної систем, а також для спорту та активного відпочинку. На околиці Вишеграду знаходиться джерело Віліна-Влас, у Сребрениці — Губер, у Прняворі — Кулаші, в Підкозар'ї — Млечаниця.

Головні визначні пам'ятки Герцеговини — це церкви і монастирі, що мають статус національних святинь та пам'яток культури. Монастир Тврдош^[ru], побудований у XV столітті, а також монастир Добричево^[sr] (XV століття) і монастир Ловниця^[sr] біля Шековичів^[sr] (XIII століття) чудово збереглися до наших днів.

Статистика

Туристи за роками

Рік	Всього туристів	Внутрішні	Іноземні
2006	191 934	118 997	72 937
2007^[5]	222 729	132 057	90 672
2008	241 145	139 961	101 184
2009^[6]	226 957	133 047	93 910
2010	236 286	141 201	95 085
2011	237 794	140 405	97 389
2012	241 214	139 239	101 975
2013	253 653	140 886	112 767
2014^[7]	260 160	141 898	118 262
2015	294 781	158 571	136 210
2016^[8]	323 908	166 063	157 845

Іноземні туристи

Туристи 2016 року за країнами:

Місце	Країна	Туристи
1	Сербія	45 209
2	Хорватія	19 594
3	Словенія	16 701
4	Туреччина	16 375
5	Австрія	5 564
6	Чорногорія	5 527
7	Італія	4 898
8	Німеччина	4 754
9	Південна Корея	3 217
10	Швейцарія і Ліхтенштейн	2 253
	Інші^[9]	33 753