Ту-104 — Вікіпедія

Ту-104
Ту-104А на аеродромі Прага-Кбелі
ТипПасажирський літак
РозробникОКБ Туполєва
ВиробникХарківський авіаційний завод
Головний конструкторТуполєв Андрій Миколайович
Перший політ17 червня 1955
Початок експлуатації15 вересня 1956
СтатусНе використовується
Основні експлуатантиАерофлот,
ВПС СРСР, Czech Airlines.
Роки виробництва1956-1960
Виготовлено201
Базова модельТу-16
ВаріантиТу-110, Ту-124.

CMNS: Ту-104 у Вікісховищі

Ту-104 — перший радянський турбореактивний пасажирський літак.

Історія

[ред. | ред. код]

6 листопада 1955 року на Харківському авіазаводі піднявся в небо перший у Радянському Союзі третій у світі (після британського De Havilland Comet та французького Sud Aviation Caravelle) серійний турбореактивний пасажирський літак Ту-104.

Ту-104 успадковував від свого попередника — військового бомбардувальника Ту-16 — найкращі властивості і був великим кроком уперед у галузі пасажирських перевезень.

Літак з 50-ма пасажирами на борту долав відстань до 3500 км з максимальною швидкістю 950—1000 км за годину. Освоєння його виробництва на Харківському авіазаводі було здійснено, як для того часу, в максимально короткі терміни — виготовлення першого фюзеляжу Ту-104 підприємство розпочало наприкінці 1954 р., а до осені 1955 офіційно було завершене збирання першої серійної машини.

Серійне виробництво літака тривало до 1960 р., на Харківському авіазаводі було виготовлено 45 машин Ту-104 і його вдосконаленої модифікації Ту-104А. На авіазаводі в Харкові, а пізніше в Омську і Казані, було розгорнене масове виробництво літаків цього типу. До кінця 1960 р. в СРСР і Чехословаччині цей літак експлуатували вже 10 авіапідприємств. Сумарна кількість випущених трьома заводами в цей час Ту-104 склала понад 200 машин. Цей літак прослужив в авіакомпаніях понад 20 років.

З одного боку, літак був проривним, з іншого — мав недоліки, що призвели до десятків серйозних катастроф з людськими жертвами. Ту-104 був ненадійним, важким, в польоті дуже нестабільним та мав погану керованість, був схильним до розкачування. Навігаційне обладнання й автопілот були недосконалими, радіонавігаційне обладнання заходу на посадку було відсутнім. Занадто багато залежало від майстерності екіпажу, його правильних дій у критичних ситуаціях.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Нижче подано характеристики модифікації Ту-104Б:

  • Екіпаж: 7
  • Пасажиромісткість: 50-100 чол.
  • Довжина: 40,05 м
  • Розмах крила: 34,54 м
  • Висота: 11.90 м
  • Площа крила: 184 м ²
  • Вага порожнього: 41600 кг
  • Максимальна злітна вага: 76000 кг (167550 фунтів)
  • Силова установка: 2 x АМ-3М-500 тягою 95,1 кН
  • Максимальна швидкість: 950 км / год
  • Запас ходу: 2650 км
  • Практична стеля: 11500 м
  • Швидкопідйомність: 10 м/с

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) журнал рос. Авиация и космонавтика: № 8, 2004 р.