Т-72А — Вікіпедія
Т-72А | |
---|---|
Т-72А у музейно-меморіальному комплексі «Історія танку Т-34» | |
Тип | основний бойовий танк |
Походження | СРСР |
Історія виробництва | |
Розроблено | 1976—1979 |
Виробник | Уралвагонзавод |
Виготовлення | 1979—1985 |
Характеристики | |
Вага | 41 т |
Довжина | 9,53 м |
Ширина | 3,46 м |
Висота | 2,190 м |
Броня | комбінована |
Головне озброєння | 125-мм 2А46 |
Другорядне озброєння | 1 × 7,62-мм ПКТ 1 × 12,7-мм НСВТ |
Двигун | дизель В-46-6 780 кс |
Операційна дальність | 500-700 км |
Швидкість | 45-50 км/год |
Т-72А (Об'єкт 176) — радянський основний бойовий танк, подальша модернізація Т-72. Прийнятий на озброєння радянської армії 22 червня 1979 року. Випускався Т-72А до 1985 року.
Підсилено броньовий захист башти. Комбінована броня покращена додаванням нових неметалевих матеріалів.
На Т-72А встановлена 125-мм гармата 2А46, яка мала більш плавний відкот при пострілі за рахунок компенсатору рідини у відкатному гальмі, що допомогло покращити точність та дальність пострілу. Версії з 1981 року оснащувалися модернізованою гарматою 2А46М. Нововедення у прицільному комплексі заключалися у встановленні лазерного прицілу-далекоміру ТПД-К1 і активно-пасивного прицілу ТПН-3-49. У механіка-водія було встановлено нічний активно-пасивний пристрій ТВНЕ-4Б.
Т-72А мав новий V-подібний 12-циліндровий дизель В-46-6 потужністю 780 к. с.
У процесі виробництва танк продовжували вдосконалювати. З 1981 року на нього встановлювалася модернізована 125-мм гармата 2А46М. З 1982 року ставився прицільний комплекс 1А40, який включав у себе лазерний приціл-далекомір ТПД-К1. У 1984 році було встановлено новий двигун В-84 потужністю 840 к. с. З 1985 року танк обладнувався ефективним очищувачем повітря та системою підігріву повітря, що впускалося (ПВВ)
- Т-72А — базовий варіант.
- Т-72АК — командирський танк зі зменшеним боєкомплектом та додатковими засобами зв'язку.
- Т-72М — експортний варіант танку Т-72А 1980 року. Він мав іншу броньову конструкцію башти, комплектацію боєприпасів та системою колективного захисту.
- Т-72М1 — модернізація танку Т-72М 1982 року. Він відрізнявся додатковим 16-мм броньовим листом на верхній лобовій деталі корпусу і комбінованою бронею башти з піщаними стрижнями як наповнювачем.
- Т-72М1М — експортна модернізація танку Т-72М1 обладнана ДЗ, новою системою керування вогнем, супутниковою навігаційною системою поєднаною з ТІКС. Спочатку встановлювалась КАЗТ «Арена» та змішаним комплексом ДЗ, «Контакт 5» на ВЛД та «Релікт» на башті, пізніше було встановлено повний комплекс ДЗ «Релікт» та прибрано КАЗТ «Арена». Встановлено також автомат супроводження цілі. Встановлено ККО 9К119 «Рефлекс». Двигун замінено на В92С2 потужністю 1000 к. с.
- Т-72АВ — версія 1985 року з навісним динамічним захистом.
- Т-72АМТ — сучасна українська модернізація
- Воїни 24 ОМБр з Т-72А або чеським Т-72М1
- Т-72А на навчаннях 58 ОМБр в 2018
- Трофейний російський Т-72АВ, березень 2022
- Т-72Б (Контакт-1) и M1A2 подробные таблицы защищённости со всех направлений от большинства видов средств поражения, аналогично по СУО, вооружению, подвижности
- К вопросу о живучести Т-72Б
- Фотографии Т-72А (Музей в г. Аксай, Ростовской обл.)
- Основной танк Т-72
- Челябинский тракторный завод: Двигатель В-46-6
- Сирийские Т-72 в Ливанской войне 1982 года
- Основные сведения о бронировании
- О Т-72Б3
- М. Хлюстов Применение танков в конце 20-го начале 21-го веков.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|