Удовиченко Михайло Дмитрович — Вікіпедія

Удовиченко Михайло Дмитрович
 Полковник
 Полковник
Загальна інформація
Народження5 листопада 1878(1878-11-05)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть30 серпня 1934(1934-08-30) (55 років)
Панчево, Сербія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСербія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma MaterОдеське військове училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки службисерпень-листопад 1918
Приналежність УНР
Формування20-й (скасований) піший Дніпровський полк (Вознесенськ)
Війни / битвиросійсько-японська війна
перша світова війна
громадянська війна в Росії
Командування
командир полку
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Золота зброя «За хоробрість»
Воєнний хрест (Велика Британія)
Воєнний хрест (Велика Британія)

Миха́йло Дми́трович Удовиче́нко (5 листопада 1878, м. Одеса — 30 серпня 1934, м. Панчево, Королівство Югославія) — полковник РІА та українського війська.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище. Брав участь в російсько-японській війні.

Службу проходив у 15-му стрілецькому полку, станом на 1909 рік — штабс-капітан, 1915 — підполковник, 1916 — полковник.

Брав участь у Першій світовій війні, керуючи 15-м стрілецьким полком.

Нагороджений Георгіївською зброєю та орденом Святого Георгія 4-го ступеню — за нічний бій 27 серпня 1914 року.

За відмінне керування в часі операції під Чорторийськом представлений Денікіним до нагороди, 1917-го відзначений орденом Святого Георгія 3-го ступеню.

В грудні 1917 року керував 16-м українізованим стрілецьким полком.

Протягом серпня-листопада 1918 року керував 20-м Дніпровським піхотним полком Української держави, аж до його розформування.

По тому брав участь у ЗСПР.

Від 23 серпня 1919-го призначений тимчасово виконуючим обов'язки коменданта Києва. Керував Зведеним полком 4-ї стрілецької дивізії в серпні-грудні 1919 року, 16-м стрілецьким полком, командир бойового відтинку військ в Київській області.

Емігрував до Югославії, від 1930-го року був начальником кадру 4-ї стрілецької дивізії в Смедереві.

1934 року помер в Панчеві.

Джерела

[ред. | ред. код]