Урочище Парагільмен — Вікіпедія
44°37′11″ пн. ш. 34°19′11″ сх. д. / 44.61972222° пн. ш. 34.31972222° сх. д. | |
Країна | Росія Україна |
---|---|
Розташування | Україна Автономна Республіка Крим с. Малий Маяк |
Найближче місто | Алушта |
Площа | 225 га |
Засновано | 1979 рік |
Урочище Парагільмен у Вікісховищі |
Уро́чище Парагільме́н (крим. Paragilmen ayırığı, Парагильмен айырыгъы Paragilmen ayırığı, Парагильмен айириг'и) — ботанічний заказник місцевого значення, розташований на території Алуштинської міської ради (Крим). Створено 11 листопада 1979 року. Площа — 225 га. Землекористувач — так зване Міністерство екології та природних ресурсів Республіки Крим та державна автономна установа Республіки Крим «Алуштинське лісомисливське господарство».
Заказник створений Рішенням виконавчого комітету Кримської обласної Ради народних депутатів від 11.11.1979 № 617 «Про організацію заказників дикорослих лікарських рослин».
Після анексії Криму Росією було визнане окупаційною владою державним природним заказником регіонального значення, згідно з Розпорядженням так званої «Ради Міністрів Республіки Крим» від 05.02.2015 № 69-р «Про затвердження Переліку особливо охоронюваних природних територій регіонального значення Республіки Крим».
Заказник створений із метою збереження, відновлення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів: цінного флористичного комплексу. На території заказника забороняється або обмежується будь-яка діяльність, якщо вона суперечить цілям його створення або заподіює шкоду природним комплексам і їхнім компонентам.
Заказник розташований на Південному березі Криму між масивом Бабуган-Яйла і горою Парагільмен (857,2 м), що на північний захід від села Малий Маяк — на території Запрудненського лісництва (квартали 8, 10, 11, 13). Західніше примикає Кримський природний заповідник, східніше — комплексна пам'ятка природи місцевого значення Парагільмен.
Найближчий населений пункт — село Малий Маяк, місто — Алушта.
Природа заказника представлена лісом (домінування дуба з буком, грабом, сосною) за участю тису ягідного (Taxus baccata), ялівцю високого (Juniperus excelsa Bieb.), рускусу під'язикового (Ruscus hypoglossum L.), еремуру показного (Eremurus spectabilis Bieb.) та смілки яйлинської (Silene jailensis NI Rubtzov). У заказнику налічується 10 червонокнижних видів рослин[1]
- ↑ На сайті plantarium.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.