Гірський карст Криму — Вікіпедія

Геологічний заказник загальнодержавного значення «Гірський карст Криму»
44°50′54″ пн. ш. 34°32′09″ сх. д. / 44.84833333° пн. ш. 34.53583333° сх. д. / 44.84833333; 34.53583333
Країна Україна
РозташуванняАлушта, Білогірський район, АР Крим
Найближче містоАлушта, Білогірськ
Площа4.316 га
Засновано13 лютого 1989
ОператорАлуштинське державне лісове господарство
Білогірське державне лісове господарство
Судацьке державне лісомисливське господарство
Гірський карст Криму. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Гірський карст Криму
Гірський карст Криму (Автономна Республіка Крим)
Мапа

CMNS: Гірський карст Криму у Вікісховищі

Гірськи́й карст Кри́му  — геологічний заказник республіканського значення, що був створений у Кримських горах на теренах Білогірського району і Алуштинській міській раді АР Крим згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року за № 53.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Землекористувачем території є Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство», Державне підприємство «Білогірське лісове господарство», Державне підприємство «Судакське лісомисливське господарство». Заказник розміщено на теренах Новокленового і Пристепного лісництв. Найближчим населеним пунктом є село Генеральське.

Площа заказника — 4.316 гектарів. Простягається 12 км у напрямку захід-схід та 10 км у напрямку північ — південь. Другий за площею заказник Криму.

Крім геологічного заказника «Гірський карст Криму», на плато Карабі-Яйла розташовано ботанічний заказник «Карабі-яйла» для захисту лікарських рослин; геологічна пам'ятка природи «Карстова шахта Солдатська на Карабі-яйлі», що є найглибшою печерою України; гідрологічна пам'ятка природи «Карасу-Баші» в урочищі — витоку річки Біюк-Карасу; ботанічна пам'ятка природи «Кара-Тау», що охоплює буковий ліс на верхньому плато; ботанічний заказник «Карабі-яйлинська котловина» для захисту ендемічного чагарника роговика Біберштейна[1] (Cerastium biebersteinii).

Території ПЗФ, що входять до складу заказника

[ред. | ред. код]

Нерідко, оголошенню заказника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий заказник фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території геологічного заказника «Гірський карст Криму» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Характеристика

[ред. | ред. код]
Панорама Карабі-Яйли (ззаду) і Хапхала зі східних схилів Демерджі
Південна частина Карабі-Яйли

Карабі-Яйла є найбільшим і найсхіднішим вершинним плато Головної гряди Кримських гір середньою висотою 1000 м та з найвищою вершиною у 1254 метри. В основі плато лежать вапнякові породи, що сприяло формуванню на плато численних поверхневих карст, понад 4000 воронок різних розмірів, форм (біля половини відомих в Криму)), переважно із «зубами дракона», понорів, каррів у вигляді гребенів, заглибин, нагромадження каміння у вигляді невисоких гряд та 261 підземних порожнин, печер, природних шахт з сталактитами та сталагмітами, що становить 27 % порожнин Криму. Печери Солдатська (515 м) і Нахімовська (400 м) займають перше і третє місця серед найглибших печер України. Поверхня плато безліса з лугово-степовою рослинністю переважно з засухостійких видів рослин. Заказник також відіграє значну роль в збереженні і чистоті підземних водяних шарів гірського Криму.

Печери

[ред. | ред. код]

На теренах заказника зосереджені печери:

  • Великий Бузулук
  • Бой-Чукан
  • Вента
  • Візовська
  • Гріна
  • Гвоздецького
  • Геби
  • Дружба
  • Дублянського
  • Жива
  • Зелена
  • Кара-Агач-Туткель (Кюрю-Агач)
  • Кара-Мурза
  • Кастере
  • Комсомольська
  • Компроміс
  • Крубера
  • Кримська
  • КЕ-53
  • КЕ-126
  • КЕ-718-4
  • Мала Каскадна
  • Малиновий Дзвін
  • Мамонтова
  • Миру
  • Молодіжна
  • Монастир Чокрак-
  • Нахімовська
  • Нахімовська-2
  • Пастухова
  • Профспілкова
  • Розчарування
  • Резонансна
  • Сезам
  • Казка
  • Солдатська
  • Сокіл
  • Суворовська
  • Теляча
  • Тисова
  • Ушаковська
  • Годинна
  • Штативна
  • Еврика
  • Електра
  • Егіз-Тінах-2
  • Ювілейна

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989 (рос.)
  • Дублянский В. Н. Карстовые пещеры и шахты Горного Крыма. — Л. : Наука, 1977. (рос.)
  • Крубер А. А. Карстовая область Горного Крыма. — М., 1915. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [Ясколка Ясколка: Биберштейна, войлочная, альпийская, крупноцветковая, фото | Каталог садовых растений (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 10 травня 2015. Ясколка Ясколка: Биберштейна, войлочная, альпийская, крупноцветковая, фото | Каталог садовых растений (рос.)]