Фагосома — Вікіпедія
Фагосо́ма — везикула, яка формується навколо невеликих об'єктів в процесі фагоцитозу. Фагосома формується з клітинної мембрани.
У найпростіших великі частки захоплюються в фагоцитарні вакуолі, які зливаються з лізосомами.[1] Продукти перетравлення проникають у цитозоль і використовуються як їжа. У багатоклітинних організмів більшість клітин не здатні ефективно поглинати великі частки. Для цієї мети існують фагоцити — спеціальні клітини, які здійснюють фагоцитоз. Фагосоми в фагоцитах так само, як у найпростіших, зливаються з первинними лізосомами і формують вторинні лізосоми, в яких захоплений матеріал деградує. Неперетравлені речовини залишаються у вторинних лізосомах, утворюючи залишкові тільця. Випадковий або обумовлений рецепторами контакт мікробної клітини з фагоцитом (макрофагом, нейтрофілом) призводить до утворення виростів мембрани — псевдоподій, оточуючих чужорідну клітину, і формуванню везикули — фагосоми. Фагосома занурюється в клітину, де після злиття з лізосомами утворює фаголізосому[2].
- ↑ Eldra Solomon, Linda Berg, Diana Martin, Claude Villee: Biologia. Warszawa: Multico, 1996, ss. 914–915. ISBN 83-7073-090-6.
- ↑ Фагосома (вакуоль фагоцитозная) [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |